Культура на Украине в 40-50-ые годы

Культурне життя в Україні було невід’ємою частиною повоєнного ваідродження. У тяжкому становищі опинилися освітні заклади, особливо в сільських районах. Тому в Україні розгорнувся рух за відбудову і ремонт шкіл власними силами. Крім того, протягом першої половини 50-х років було зведено 1300 нових шкіл на 400 тис. учнівських місць. У 1958 р. в республіці було здійснено перехід до обов’язкової семирічної освіти. Наприкінці 50-х років в Україні діяли 11 тис. середніх шкіл – у 2,5 раза більше, ніж у 1940 р. Водночас дедалі більше відчувалося відірваність української школи від проблем національного виховання. Так, “Історія СРСР” у школі починалася історією Російської імперії, яка переходила в історію СРСР, а попередній період був історією багатьох народностей, що складали СРСР. Лише у 30% шкіл навчання проводилось українською мовою. З 1948 р. до 1954 р. кількість українських шкіл зменшилась з 26 тис. до 25 тис., а російських збільшилась з 2720 до 4051. У 1953 р. в школах з українською мовою навчання налічувалось 1,4 млн. учнів, а в російських і змішаних – 3,9 млн. Протягом першої повоєнної п’ятирічки було відновлено роботу всі вищих навчальних закладів республіки, яких напикінці 1950 р. було 160. Тільки на стаціонарних відділеннях цих закладів навчалось понад 200 тис. студентів. В цілому за 1946 – 1950 рр. в Україні було підготовлено понад 126 тис. спеціалістів із вищою освітою. Уже через три роки було відновлено науково-технічну базу АН УРСР. Почалися розробки та дослідження в таких галузях науки, як ядерна та теоретична фізика, металофізика та ін. Проте з новим витком репресій, пошуками “безрідних космополітів” у наукових колективах склалася напружена ситуація. У серпні 1947 р. з’явилася постанова ЦК КП(б)У “Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії Академії наук УРСР”. Безпідставній критиці в ній було піддано праці, видані в передвоєнні та воєнні роки: “Короткий курс істроії України” за редакцією С. Білоусова, К. Гуслистого, М. Петровського, М. Супруненка, Ф. Ястребова, “Нариси історії України” за редакцією К. Гуслистого, Я. Ястребова. Після сесії ВАСГНІЛ (серпень 1948 р.), яка завершила розгром “реакційної теорії менделізму-морганізму”, жертвами лисенківщини стали в Україні академік АН УРСР М. Гришко, завідувач кафедри дарвінізму професор С. Гезшензон (Київський університет), завідувач кафедри дарвінізму і генетики професор І. Поляков (Харківський університет), професор Л. Делоне з Харківського сільсько-господарського інституту та ін. Було розкритиковано підручник для вузів “Курс генетики” М. Гришка і Л. Делоне. Прийнята влітку 1946 р. постанова ЦК ВКП(б) про жунали “Звезда” і “Ленинград” в Україні мала своїм продовженням відповідні постанови ЦК КП(б)У: “Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в “Нарисі історії української літератури””(24 серпня 1946 р.), “Про журнал сатири і гумору Перець”(19 вересня 1946 р.), “Про журнал “Вітчизна””(1 жовтня 1946 р.), “Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи щодо цого поліпшення”(20 жовтня 1946 р.) та багато інших. У цих документах допускалися суб’єктивні оціенки й перекручення в аналізі загнального стану літератури і мистецтва. Ідеологічна ситуація в Україні погіршилась після того, як ЦК КП(б)У знову очолив Л. Каганович. У пресі з’явились статті, які вихваляли роль Кагановича в розгромі “хвильвизму” в Україні.

Популярними стали кінокартини “Сільська вчителька”, “Педадогічна поема”, “Весна на Зарічній вулиці” та ін. У 1950 р. на екрани вийшов фільм кінорежисера І. Савченка “Тарас Шевченко”. На початок 1946 р. понад 100 кіножурналів “Радянська Україна” випустила Українська студія кінохроніки. Українська культура повоєнного часу зазнала на собі й руйнівного впливу сталінщини, що призводило до суб’єктивізму в зображенні життя українського народу тяжких відбудовних років. Реферат з історії України учня # групи # # #MAS ER# на тему: “Культура в Україні в другій половині 40-х – першій половині 50-х років ХХ століття” Київ – 2001

Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну. Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму. Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, безбарвний”. О.Довженко вважав, що людина, яка не любить природу, не розуміє її, — не може стати справжнім митцем. Ота благоговійність і, головне, сприйняття людини в органічному єднанні з нею, як одного цілого, безсумнівно, знайшли своє талановите відображення в усіх художніх творах митця — від оповідань до фільмів. “Жили ми в повній гармонії з силами природи, зимою мерзли, літом смажилися на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти життя”. І основний стрижень тієї природи — своєрідний символ, ріка життя, зачарована Десна. “Благословенна будь, моя незаймана дівиця Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя. Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, що ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах”. Саме його надчутливість дозволила створити опоетизовану симфонію драматичних часів, коли, здавалося, потрясаються основи буття. Відомо, як греки надзвичайно ревно ставилися до своєї легендарної історії, але після смерті О.Довженка вони шанобливо назвали його Гомером ХХ століття. У своїх художніх сповідях митець наближається до найкращих традицій української народної творчості: ліризм, емоційність, філософська заглибленість думки, романтична піднесеність і патетична пристрасність насичують і струмують у кожному слові чи кадрі художника. Змальовуючи своїх предків, О.Довженко через своїх рідних мовби відтворює колективний образ всього народу. Ці високі узагальнення проступають навіть через такі деталі, як руки прадіда Тараса, які “нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти й добро”. Чи ж не звідси витоки того заклику-звернення до своїх учнів — “усе життя грати етюд на інтелігентність”? І чи не саме це так магічно приваблює людей у його творчості? Інша іпостась художнього оспівування митця — праця. Просто і ненав’язливо виступає означена тема в роботах О.Довженка, але своєю внутрішньою величчю ця стихія творення заворожує, ще і ще раз підтверджуючи віковий історичний висновок про те, що основним моральним і естетичним критерієм для народу є праця. Вона вивершує і визначає все найпрекрасніше на нашій землі. “Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті”.

Шпионы XX века

Учитывая, что в УКП доминировали бывшие офицеры УСС с их преувеличенными оценками успехов операций военных лет, начинало создаваться впечатление, что при помощи тайных операций можно творить чудеса. Такие операции начали проводиться на Украине, в Литве, Польше и Албании. Они усилились в Италии, Франции и Греции. Тайные операции распространились на Иран и Гватемалу, а позже на Индонезию, Анголу, Кубу и Чили. (Таких стран было много больше, просто те правительства, которые по своей инициативе обратились к ЦРУ, естественно, не афишировали это.) Одним словом, если мы включим в систему тайных операций секретное финансирование антикоммунистических публикаций, внедрение своих людей в газеты и ведущие информационные агентства, подкуп политиков и профсоюзных чиновников, то в мире вряд ли сыщется хотя бы одна страна, которая в 40 50-х годах не стала бы ареной тайных операций ЦРУ. При этом не делалось разницы между дружественными и враждебными государствами. Финансовые ресурсы и цинизм этой организации не имели границ. Когда Итальянская коммунистическая партия на выборах 1953 года восстановила позиции, набрав 37% голосов избирателей всего лишь на 3% меньше, чем христианские демократы, в дело вступило ЦРУ ... »

АПК в сучасних умовах господарювання

Основними хлібними зерновими культурами України є озимі пшениця і жито, круп’яними — просо, гречка і рис, зернофуражними — ячмінь, кукурудза і овес, зернобобовими — горох. В Україні вирощують озимі та ярі культури. Сіють, як правило, більше озимих культур, бо вони дають вищі врожаї. Однак нерідко несприятливі погодні умови призводять до загибелі посівів озимих культур і доводиться пересівати їх ярими. У загальному виробництві зернових культур пшениця озима становить 58,1% (20,8 млн.т), ячмінь ярий - 26,3% (9,4 млн.т), жито озиме - 4,4% (1,6 млн.т), ячмінь озимий - 3,9% (1,4 млн.т), овес - 2,8% (1,0 млн.т), зернобобові - 2,4% (0,8 млн.т). Найбільш урожайною зерновою культурою є пшениця озима, з кожного гектара зібраної площі якої в середньому намолочено по 32,2 ц. Значно перевищено цей рівень урожайності в господарствах Кіровоградської (39,6 ц), Харківської (38,9 ц), Дніпропетровської та Черкаської (38,0 ц) областей. Основними районами вирощування озимої пшениці є області Степової (понад половина посівів) і Лісостепової (понад третина) зон. У поліських та західних районах питома вага озимої пшениці значно менша.Цінною продовольчою культурою є озиме жито. открыть »

Рождение сверхдержавы: 1945-1953 гг.

О масштабе замысла и объеме трудовых затрат можно судить по охвату регионов, задействованных в этой акции. Это Поволжье, Северный Кавказ, ряд Центрально-Черноземных областей. Трудом крестьян-отходников были созданы оросительные системы на юге Украины, в Крыму, Ростовской и Сталинградской областях.[233] Перечисленные факты говорят о получении государством колоссальной выгоды от системы отходничества крестьян на приработки. Основой этой системы был крайне низкий уровень жизни колхозников, их неспособность обеспечить прожиточный минимум одним земледелием. Необходимость реформирования сельского хозяйства на рубеже 40-50-х годов остро ощущалась на всех уровнях властной вертикали, проблема заключалась лишь в том, что для руководства сущность и конечная цель любой реформы должна была заключаться в еще большем подчинении экономики. В этом русле следует рассматривать политику по объединению мелких хозяйств, продиктованное скорее административной, нежели экономической целесообразностью, которое позволило еще больше укрепить вертикаль государственной власти, сконцентрировать наличные силы и средства производства ... »

Трипільська культура

Міністерство освіти і науки України Київський професійно-педагогічний коледж ім. А. Макаренка КОНТРОЛЬНА РОБОТА З історії України На тему: «Трипільська культура» Виконала: Студентка групи 4Піт3/з Ярмоленко Ю. С. Перевірив викладач: Коваленко Н. М. «Київ–2010» План Вступ Те, що потрібно знати про трипільську культуру Відкриття та дослідження трипільської культури Проблема походження трипільської культури Періодизація трипільської культури Як зникла трипільська культура Житла Господарство Землеробство Скотарство Полювання Збиральництво Прядіння та ткацтво Кераміка Духовна культура та уявлення трипільців Статуетки та зображення Первісні уявлення трипільців Поховання Чи були трипільці пращурами слов янський), але є довести спорідненість, не враховуючи теорії про те, що трипільці не були автохтонами на наших землях, просто неможливо. Список використаної літератури Белановская Т.Д. – Трипольская культура – Л., 1958. Бурдо Н.Б. – Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра та Південного Бугу – К., 1993. Збенович В.Г. – Раннетрипольские племена на територии Украины – К.,1985. Індоєвропа – книга 1-2 рік 7504 – Такі справи – С.50-53, 88-89. открыть »

Новая философская энциклопедия. Том первый

Магистр Московского университета И. Н. Средний-Ка- машев в диссертации «О различных мнениях об изящном» (1829) описал национальные различия в трактовке вкуса в европейской мысли. О. М. Сомов (1793—1833) попытался соединить романтическую концепцию свободного творчества с классицистской идеей вкуса: поэзия требует свободы, смелых порывов, управляемых только вкусом, строгим и верным. Центр интересов русской эстетики и критики в 1840—60-х гг. переместился из проблематики художественного вкуса и его изменений в сторону соотношения национального и мирового искусства, роли национальных ценностей в развитии культуры, что нашло свое выражение в полемике славянофилов и западников. Проблемы вкуса, если и поднимались, то касались прежде всего разоблачения испорченного вкуса публики и способов развития ее вкуса (см.: Русская эстетика и критика 40—50-х годов 19 века. М., 1982). Но это не означало, что критике вменялась лишь дидактико-поучительная роль. Противостояние дидактической и артистической линии в литературной и художественной критике этого периода во многом обусловлено различной трактовкой не только задач критики, но и путей формирования эстетического вкуса публики. В конце 19 в. сложилась культурно-историческая школа (И. Тэн, Ф ... »

История СССР и Украины в 1953 - 1964 гг.

Отже, КПУ відігравала все більшу роль у боротьбі за владу в КПРС та СРСР. Україна вийшла на становище “другої серед рівних”(О. Субтельний). 3. У зовнішній політиці Україна не проводила самостійних дій, а деякі форми економічного співробітництва були невигідними для неї. Українські делегації брали участь лише у міжнародних конференціях, не вступаючи у двосторонні контакти. Україна була представленою у бл. 30 міжнародних організаціях, відкрила постійне представництво в ООН у 1957 році. Але у своїй діяльності українські делегації завжди керувались настановами з Москви, тобто, Україна йшла у руслі союзної дипломатії. 4. У розвитку культури України значну роль відігравали “шістдесятники”: Виноградський, Вінграновський, Гуцало, Драч, Іваничук, Костенко, Калинець, Коротич, Павличко, Симоненко. В їхній творчості були присутні і національні мотиви, що ставало додатковою підставою для ведення справ проти них. Українські дисиденти були найактивнішими дисидентами в СРСР. Крім всього, вони критикували також : 1) національне гноблення українців, геноцид, гальмування української культури ; 2) відсутність суверенітету України ; 3) становище української мови ; 4) економічну експлуатацію України (якої, по суті, не було – з огляду на єдність економіки СРСР ). открыть »

История Украины

Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху середини XVII ст.12. Культура України ХVІ - першої половини ХVІІ ст. Розвиток культури у зазначений період проходив у вкрай суперечливих умовах. З одного боку, розвивалися продуктивні сили, зростали міста тощо, з іншого ж — посилювався іноземний тиск на православну віру, українську мову і культуру. Але український народ не втрачав своєї самобутності. Його культура, зберігаючи нерозривність із давньоруськими традиціями, разом із тим відчувала значний вплив європейського Відродження. Найважливішим чинником піднесення національної самосвідомості, потужним рушієм етнічного розвитку на новому історичному етапі виступала українська мова. З'являються перші книги рідною мовою, зокрема Пересопницьке Євангеліє (1556— 1561 рр.). Українська мова набула такої ваги, що за рішенням Люблінського сейму 1569 р. нею стали користатися навіть у польському діловодстві. Розвиткові української мови і культури значною мірою сприяло книгодрукування. У 1561 р. в маєтку Г. Хоткевича І. Федоров і П. Мстиславець заснували першу друкарню, яка видала Псалтир та Часослов. У 1573 р., переїхавши до Львова, І. открыть »

Культура Київської Русі.

Ще за життя чоловіка вона стала співправительницею Франції. Це підтверджують багато актів погоджувальними записами: "За згодою дружини моєї ." або ". у присутності королеви Анни". Після смерті Генріха І Анна була регентшею і досить успішно управляла королівством. Із собою вона привезла слов'янське Євангеліє, на якому присягали всі наступні правителі під час коронування. На терени Франції Анна принесла найвищі досягнення культури України-Руси і гідно їх продовжила. За Ярослава засновуються монастирі Св. Юрія та Св. Ірини, започатковується чернецтво в Печерах за селом Берестовим, де невдовзі побудований Печорський монастир — майбутній осередок культури. Серед ченців було багато освічених людей, які навчали грамоти, малювання, мозаїчної справи, переписування книжок, співу. У той час на Русі вже існували нотний спів і нотне (крюкове) письмо. Ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчалися грамоти та іноземних мов. При Святій Софії працювали переписувачі та перекладачі книжок, про що літописець говорить: Ярослав многи книги списав, положив церкви Святой Софии", зібрав першу в Україні бібліотеку. открыть »

Лекції з української та зарубіжної культури

Творча інтелігенція надсилає низку листів до ЦК партії з політичними вимогами ("Лист 78", 1966, "Лист 139", 1968). Самвидавом поширюються праці "Інтернаціоналізм чи русифікація?" І.Дзюби, "Лихо з розуму" В.Чорновола, "Приєднання чи возз'єднання?" історика М.Брайчевського. 4. Стан культури України в сучасних умовах. Авангардизм. Після завоювання незалежності в літературі та мистецтві України стверджується плюралізм, сама думка про можливість існування якого у тоталітарному суспільстві була ірреальною. Пануючим стилем у творчому житті стає авангардизм, який імперативно насаджується творчими угрупуваннями, як свого часу партія насаджувала соцреалізм. Високий рівень політизації суспільства привів до того, що в галузі літератури найбільшого поширення набула публіцистика. Література. З'явилися нові молоді літератори, які намагаються по- новому вирішити літературні проблеми, йти в ногу зі світовим літературним процесом. Це - дочка Ліни Костенко Оксана Пахльовська, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, К.Москалець, Є.Пашковський та ін. Жанр історичної романістики розвивають, Юрій Мушкетик, Роман Федорів. Роман Р.Іваничука "Орда" продовжує традиції П.Куліша, А.Кащенка, Б.Лепкого. Поет М.Вінграновський написав яскравий роман "Наливайко". открыть »

Роль і значення АПК для господарства України

Серед зернобобових культур в Україні найбільш поширені горох, люпин, вика, менше - соя, сочевиця, квасоля, боби, чина та ін. Середня урожайність зернових становить 32,1 ц з одного гектара. Технічні культури. Частка технічних культур становить 11,1 % посівних площ. Основними технічними культурами в Україні є цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець. Вирощують також коноплі, льон-кудряш, тютюн, хміль, ефіроолійні та лікарські рослини. Цукровий буряк - основна технічна культура України. Під ним зайнято 12 % посівних площ технічних культур. У Лісостеповій зоні зосереджено 3/4 ІІисівіа цукрових буряків. Найбільшою концентрацією посівів характеризуються Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська та Чернівецька області. Решта посівів знаходяться в північному Стену, південному Поліссі та Передкарпатті. Україна - найбільший бурякосіючий ареал у світі. Валовий збір цукрових буряків у 1995 р. становив 29,6 млн т. Посівні площі соняшнику, основної олійної культури країни, розміщені в північному і центральному Степу. открыть »

Сільське господарство i харчова промисловість України

Технічні культури України, їх структура, зональність розміщення та вплив на формування спеціалізованих АПК. Основними технічними культурами, що вирощуються на Україні, є цукровий буряк і соняшник, питома вага яких в структурі посівних площ технічних культур становить 94,6%, а також льон-довгунець (1,2% до площі всіх технічних культур), хміль, тютюн, льон-кудряш, ефіроолійні та лікарські рослини, які використовуються також як сировина в харчовій, легкій та медичній промисловості. Під технічними культурами зайнято 3,3 млн. га, що становить 11% посівної площі України. Найбільші посівні площі під технічними культурами зосереджені в степовій і лісостеповій зонах. Тут вища концентрація їх посівів, в структурі посівних площ їх частка становить близько 15%. Значно менша площа і концентрація посівів технічних культур в Поліській зоні. Основна технічна культура України — цукровий буряк. Це одна з найцінніших культур нашого землеробства. Україна — світовий виробник бурякового цукру, який за обсягами його виробництва поступається лише Франції. открыть »

Регіональний розвиток харчової промисловості України

Основними хлібними зерновими культурами України є озимі пшениця і жито, круп'яними — просо, гречка і рис, зернофуражними — ячмінь, кукурудза і овес, зернобобовими — горох. Озима пшениця — основна продовольча зернова культуро, посіви якої займають до половини зернового клину. Найвища концентрація їх у степовій (понад половина посівів) і лісостеповій зонах (понад третина). Значно менше посівних площ під озимою пшеницею на Поліссі. Озиме жито — цінна продовольча культура. Основні його посіви зосереджені на Поліссі (понад 60 % усіх його посівів), в районах Карпат і деяких лісостепових районах. Ярий ячмінь — друга зернова культура за площею посівів після пшениці і валовими зборами зерна. Кукурудза — цінна продовольча і фуражна культура, її основні посіви зосереджені у Степу і південній частині Лісостепу. Овес — допоміжна фуражна культура. Найбільшу частку в структурі посівних площ овес займає на Поліссі і в районах Карпат. Серед зернобобових культур в Україні найбільш поширені горох, люпин, вика, менше — соя, сочевиця, квасоля, боби, чина та Ін. открыть »

Антропогенний вплив на біосферу

Розорані землі в Україні становлять близько 85 .% від площі степів і лісостепів. Посівні площі займають 33,5 млн. га. Вже зіпсовано 60 % чорноземів, щорічно втрачається 100 тисяч гектарів родючих ґрунтів. Майже 50 % урожаю сільськогосподарських культур вирощується на ґрунтах, оброблених хімічними добривами та отрутохімікатами. В Україні накопичено 12 тисяч тонн непридатних і заборонених для використання пестицидів. Великої шкоди ґрунтам України завдала необґрунтована меліорація. Майже 50 тис. га орних земель підтоплені, 3,7 млн. та землі знаходиться в Чорнобильській зоні. Якщо узагальнити всі зміни, то 22 % території України можна характеризувати як сильно і дуже сильно уражені та непридатні для повного використання) Внаслідок екстенсивного розвитку сільського і лісового господарств, неефективного ведення заповідної та інших природоохоронних справ порушилося співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових та водних ресурсів, і як наслідок - інтенсивний розвиток ерозійних процесів, ущільнення орного шару ґрунту, зниження його родючості, послаблення стійкості природних ландшафтів України. открыть »

Ринок олійних культур

Контрольна робота на тему: Ринок олійних культур Зміст Вступ Загальна характеристика олійних культур України (соняшник, льон-кудряш, гірчиця, озимий ріпак, рицина, арахіс, соя, рижій) Ринок насіння соняшнику Скорочення витрат насіння соняшнику в процесі збирання Післязбиральна обробка та зберігання насіння соняшника Література Вступ Олійні культури мають велике народногосподарське значення. З насіння їх добувають рослинну олію, яку використовують у харчовій, лакофарбовій, текстильній, шкіряній промисловості, і електротехніці, медицині тощо. Побічний продукт - макуха - є цінним концентрованим кормом для тварин. На Україні з олійних культур вирощують соняшник, льон-кудряш, озимий і ярий ріпак, гірчицю, рижій, рицину і мак олійний, арахіс та ін. Окрему групу складають ефіроолійні культури (коріандр, кмин, аніс, шалфей, м за ред. Л.Л. Зіневича. – К.: Урожай, 1985. С.С. Рубін Землеробство. К.: - Вища школа, 1980. открыть »

Оптимизация технологии возделывания озимой ржи в условиях северной лесостепи Зауралья

Чтобы снизить потери влаги и усилить прорастание семян сорняков, культивацию почвы в жаркое время необходимо сочетать с прикатыванием кольчатыми катками. Не рекомендуется прикатывание только на каштановых и светло-каштановых почвах с низким содержанием гумуса. Они склонны к уплотнению. С прикатыванием хотя и уменьшаются потери почвенной влаги, но ухудшаются условия для развития корневой системы . Защитить посевы озимых культур на открытых участках от вымерзания помогают кулисы. Формировать их лучше из горчицы в 1-2 строчки. Сроки посева кулис 20-25 июля с нормой высева 40-50 всхожих зерен на погонный метр рядка, глубиной заделки 3-4 см. Расстояние между кулисами 6-7 м. Прикатывание почвы кольчатыми катками до и после посева – обязательный прием. 5.3 Система удобрений Озимая рожь отличается от других зерновых культур мощно развитой корневой системой и высокой способностью усваивать питательные вещества. На образование 1 т зерна она расходует: 25-32 кг, P2О5 14-15 кг, К2О 25-30 кг, СаО 6-10 кг, Mg 2-5 кг . Вегетационный период озимой ржи длиться около 200 дней, в течении которого потребление питательных веществ растениями происходит неравномерно. открыть »

Князь Костянтин Іванович Острозький

Зміст ЗмістError: Refere ce source o fou d ВступError: Refere ce source o fou d Розділ 1. Загальна інформація про Костянтина Івановича ОстрозькогоError: Refere ce source o fou d Розділ 2. Костянтин Іванович Острозький – видатний полководецьError: Refere ce source o fou d Розділ 3. Костянтин Іванович Острозький – захисник православ'яError: Refere ce source o fou d ВисновкиError: Refere ce source o fou d Список використаної літератури.Error: Refere ce source o fou d Вступ Переоцінити роль Острога і славного роду князів Острозьких в історії і культурі України, і взагалі Східної Європи, складно. Місто, розташований у самому центрі Великої Волині (сучасні Волинська, Ровенська, Житомирська області, північ Хмельниччини, Берестейщини, Подляшьє), уперше згадується в 1100 році в Іпатіївському списку, коли він був відданий князю Давидові Ігоровичу замість Володимир-Волинського. Це рішення Вітачиївського з'їзду князів Київської Русі, на якому наполягав Володимир Мономах, стало йому покаранням за осліплення теребовлянського князя Волошки. открыть »

Культура України другої половини XVIІ-XVIII ст.

Культура України ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. Проблемна ситуація. Українська культура ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. — це духовний образ однієї з найважливіших епох нашої історії. Це час, що вмістив у собі кілька історичних діб – визвольну війну, державність, руїну, втрату завоювань і закріпачення – в культурному відношенні був надзвичайно плідним. Незважаючи на складні політичні обставини на українських землях виросли десятки нових міст, склалася європейська освіта, нових висот досягло книгодрукування, з М. Петренка. Таким чином, розвиток української культури у ІІ пол. XVII - XVII ст. є послідовним, об'єктивно зумовленим процесом, процесом засвоєння та успадкування традицій культури Київської Русі, процесом зародження в духовному житті українського народу нових явищ, органічно пов'язаних з впливами ідей гуманізму, ренесансу, Реформації, а дещо пізніше й бароко та просвітництва. Йдеться про процеси творення культури нового часу, де ці ідеї та впливи на місцевому, українському ґрунті дали оригінальні зразки інтелектуальних надбань у сфері освіти й педагогіки, наукових знань і книгодрукування, літератури, архітектури, образотворчого та музичного мистецтва. открыть »

Адаптація та асиміляція як основні форми існування етносу в полікультурних вимірах соціуму

КИЇВСЬКОЇ РУСІ Духовна культура сучасної України характеризується атмосферою поліетнічної наповненості соціального життя на усіх рівнях творчої самореалізації особистості: у історичній свідомості, естетичній та моральній свідомості та діяльності, практиці мистецтвотворення. Історична традиція українського етносу неодноразово перетиналась з історією як близьких сусідів – східнослов яни. – К.1988, с. 211–218. 3. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: «АртЕк», 1999. – 728 с. 4. Нестор Літописець «Повість минулих літ». открыть »