|
РЕФЕРАТЫ КУРСОВЫЕ ДИПЛОМЫ СПРАВОЧНИКИ
|
|
|
Вступ Людина завжди використовувала навколишнє середовище в основному як джерело ресурсів, але впродовж досить тривалого часу її діяльність не впливала помітно на біосферу. Лише наприкінці ХІХ століття зміни біосфери під впливом господарської діяльності звернули на себе увагу вчених. У першій половині ХХ століття ці зміни зростали, а зараз вони лавиною обрушилися на людську цивілізацію. Прагнучи до покращення умов свого життя, людина постійно нарощує темпи матеріального виробництва, не замислюючись про наслідки. При такому підході більша частина взятих від природи ресурсів повертається до неї у вигляді відходів, часто отруєних та непридатних для утилізації. Це створює загрозу як існуванню біосфери, так і самої людини. Попереджуючи про можливі наслідки вторгнення людини в природу, ще півстоліття тому академік В.І. Вернадський писав: “Людина стає геологічною силою, здатною змінити лік Землі”. Наслідки антропогенної діяльності проявляються у виснаженні природних ресурсів, забрудненні біосфери відходами виробництва, руйнуванні природних екосистем, зміні структури поверхні Землі, зміні клімату. Антропогенні впливи приводять до порушення практично всіх природних біогеохімічних циклів. Розглянути концепцію єдності людини і біосфери, яка є центральною у вченні про ноосферу, – мета цього реферату. І. Характеристика та склад біосфери У буквальному перекладі термін “біосфера” означає сферу життя, і в такому значенні він був уперше введений у науку в 1875 р. австрійським геологом та палеонтологом Едуардом Зюссом, який визначав біосферу як сукупність організмів, обмежену в просторі та часі, яка мешкає на поверхні Землі. Сучасна наука визначає біосферу як оболонку Землі, яка містить всю сукупність живих організмів та ту частину речовини планети, що знаходиться у безперервному обміні з цими організмами. Два головних компоненти біосфери – живі організми та середовище їх мешкання – безперервно взаємодіють між собою та знаходяться в тісній, органічній єдності, утворюючи цілісну динамічну систему. Біосфера як глобальна суперсистема в свою чергу складається з ряду підсистем. За час еволюції життя на Землі існувала величезна кількість різних видів живих організмів (всього близько 500 млн.). Зараз нараховують близько 3 млн. видів живих організмів. Окремі живі організми не існують ізольовано. В процесі своєї життєдіяльності вони поєднуються в різні системи, наприклад, в популяції. В ході еволюції утворюється інший, якісно новий рівень живих систем, так звані біоценози – сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів у локальному середовищі існування. У сукупності із оточуючим середовищем існування, обмінюючись з нею речовиною та енергією, біоценози утворюють нові системи – біогеоценози або, як їх ще називають, екосистеми. Біогеоценоз є природною моделлю біосфери в мініатюрі, включаючи в себе всі ланки біотичного кругообігу: від зелених рослин, які створюють органічну речовину, до їх споживачів, які перетворюють її знову на мінеральні елементи. Інакше кажучи, біогеоценоз є елементарною складовою біосфери. Таким чином, у сукупності всі живі організми та екосистеми утворюють суперсистему – біосферу. Біосфера охоплює нижню частину атмосфери, гідросферу та верхню частину літосфери.
Альтернативна Еволюція
Ясна рч, ми не можемо сприймати цю сторю буквально, тому що для всх живих стот, що проживають на Земл, не вистачило б тисяч океанських лайнерв Зараз багато вчених теологв, як мислять науково, вважають, що сама планета Земля таким Новим ковчегом; ус життв форми, в тому числ люди, от геноми, врятован Ном. Коли вчен почали з допомогою комп'ютерв програвати ситуацю земно босфери, виявилося, що вона не могла утворитися природним чином. Ми бачимо, що протягом останнх тисячолть на Земл встановилася нестйка рвновага в босфер, ми добре розуммо, що ця рвновага дуже скоро порушиться, тим бльше що Людина (а Людина це Ной), яка нби повинна була б обергати життв форми, запалила «бкфордв шнур». Замсть того, щоб бути рархом планети гармонзувати босферу, Людина створила хаос. ¶ це сталося тод, коли Людина забула Заповт: ЩО вона повинна була зробити КУДИ вона послана. А Заповт, як вважа багато дослдникв, такий: перевезти планету з усма життвими формами у такий регон Всесвту, де вс ц форми можна буде повернути до гармонйного життя ... »Альтернативна Еволюція
Астробологя, родоначальником яко був наш великий учений Олександр Чижевський, вивча тсн зв'язки земно босфери з динамкою Сонця й зоряного космосу. Жива тканина планети чутливо реагу на кожний навть найменший енергосплеск у далеких свтах. Так зван пероди бурхливого або спокйного Сонця запускають або зупиняють маховик епдемй чи пандемй на Земл, впливають на здоров'я, врожа, цноутворення, психонастро тобто, практично на все. Нагромаджена нформаця да змогу зробити висновок, що життя й розум мрадами ниток пов'язан з Мегасвтом, з Безмрнстю. Гелобологя довела це неспростовно: ритми сонячно активност чтко фксуються рослинним свтом планети. Проте добутий експериментальний матерал не лише розв'язував давн вузли, а й наплутував безлч нших. Наприклад, виника запитання: чому максимум сонячно активност життдайно вплива на флору цлком негативно та руйнвно на людину? Якщо життя взагал мисляча стота зокрема виникли в результат дяльност Сонця основою генезису босфери промениста динамка нашого свтила, то чому окрем фази космчних ураганв пригнчують нас? Чи не втратило людство десь у минулому високу вдповднсть космчним процесам тепер змушене ховатися в щлинах будвель, скафандрв, лкарень вд вимогливого потоку материнського джерела? ¶ ще одне запитання: чому тепер на Земл вдсутн будь-яке житттворення? Вчен, маючи напрочуд тонк методи дослджень аналзу, не вдзначили ще жодного факту переходу «мертвого» в «живе», неорганчних структур у якийсь, бодай найпримтивнший, органзм ... »Глобальный экологический кризис
Саме загальнопланетарний, бо біосфера і суспільство це єдине ціле, і ніякі локальні заходи щодо порятунку того або іншого не можуть дати задовільного результату. Твір Н.Федорова, який був процитований, так і називається “Філософія спільної справи”. Його загалом можна розглядати як одне з ідейних джерел сучасної системи поглядів про коеволюцію суспільства і природу. Незважаючи на релігійний характер твору, основний його зміст — це пошук конструктивного порядку у взаємовідносинах людини і навколишнього середовища. “Влада над природою” в розумінні Федорова, це, по суті, і є коеволюція біосфери і людини. Але для її забезпечення потрібні нові знання і нова моральність — ось основний мотив федорівських робіт і всього того напрямку думки, який ми називаємо російським космизмом. Сучасне ставлення і до цієї течії взагалі, і до вчення Федорова, зокрема, далеко не однозначно. Ряд вчених і філософів вважали подібні ідеї не більш ніж утопією, які жодним чином не можуть бути втілені в реальному житті. Однак треба зазначити, що аналіз подібних вчень з точки зору тільки виключно раціоналістичної, спроба укласти ідеї російського космизма в прокрустово ложе “раціонального підходу” не виправдовують себе спочатку. открыть »Золоті Ворота
АЛЬТЕРНАТИВНА ЕВОЛЮЦ¶Я Тисячолтнй сторичний хаос, невпинна ворожнеча народв, класв релгй, взамопожирання, що пану в самй основ життя Босфер, спонукають до висновку, що в конкретному прояв Буття (на нашй планет) Духу ґдност завдано страшного удару. Ми виходимо з твердо передумови, що Космос, як ґднсть, не може породжувати антагонстичного буття, бо це веде до самознищення. Отже, та форма життя, котра виникла на Земл, хвороба Первсного Зерна Босфери та Психосфери. Ця хвороба привела до виникнення патологчних, паразитарних форм життя, а на рвн Людини Мислячо до вчно ворожнеч, вон, протистояння, поставила саму еволюцю на грань катастрофи. Шлях один: вдтворити первсне Зерно Буття, Дух Прадност. Це може здйснити лише Людина Любляча, Людина, котра збагне сво чльне мсце в свтовй еволюц як Дух Божого Творення. Зоряне Братерство Духовних Нацй Планети перший ступнь до Альтернативно Еволюц. Це звльнить сили Народв вд млтаризму, взамоворожнеч, порокв техногену та псевдокомфорту, спряму творчий дух до виршення космчних завдань ... »Биогеохимические циклы
В природі немає нічого даремного або шкідливого, навіть від вулканічних виверження є користь, бо з вулканічними газами в повітря надходять потрібні елементи, наприклад, азот. Існує закон глобального замикання біогеохімічного кругообігу в біосфері, діючий на всіх етапах її розвитку, як і правило збільшення замкнутости біогеохімічного кругообіга в ході сукцесії. В процесі еволюції біосфери збільшується роль біологічного компоненту в замиканні біогеохімічного кругообіга. Ще більшу роль в біогеохімічному кругообігу виявляє людина. Але її роль здійснюється в протилежному напрямку. Людина порушує кругообіг речовин, який вже склався, і в цьому виявляється його геологічна сила, руйнівна по відношенню до біосфери на сьогодняшній день. Коли 2 млрд. років тому на Землі з'явилося життя, атмосфера складалася з вулканічних газів. В ній було багато вуглекислого газу та мало кисня ( якщо взагалі був), і перші організми були анаеробними. Так як продукція в середньому перевершувала дихання, за геологічний час в атмосфері накопичувався кисень і та зменшувався вміст вуглекислого газу. открыть »Глобальные экологические проблемы человечества
Таким чином, людина обмежує можливості вирішення інших проблем, зокрема пов'язаних з забрудненням навколишнього природного середовища. Значить, витрачаючи сили й кошти на підготовку ядерної катастрофи, людство одночасно наближає невідворотність катастрофи екологічної. Навіть не світова ядерна війна, а локальний ядерний конфлікт викличе таку кліматичну катастрофу, від якої загине не лише все людство, а й уся біосфера Землі. Інше забруднення людської свідомості — це бездумне, споживацьке ставлення до природи та її багатств. Людина влаштована так, що часто-густо мислить лише категоріями сьогоднішнього дня й керується девізом «А мені так хочеться!». За прикладами далеко ходити не треба. Згадаймо, що весняні крокуси, конвалії, фіалки давно вже стали рідкістю в приміських лісах, їх занесено до Червоної книги України. А хто не бачив, як у натовпі, що вихлюпується з електрички після весняного вихідного дня, де-інде та й майне величезний варварський оберемок цих рідкісних квітів. Це означає, що відпочиваючі все-таки знайшли й видерли останні квіточки, які через годину зав'януть, а діти цих «любителів природи» будуть милуватися в приміському лісі хіба що осотом і чортополохом. открыть »Екологія в Україні
Розвиток усіх видів транспорту пагубно впливає на повітря, чистоту річок, озер, океанів. Під впливом транспортування нафтопродуктів морськими просторами знищено сотні видів цінних морських тварин, видів риб, водорослів, що призвело до значного скорочення раціону харчування суспільства. Освоєння людством нових територій своєю економічною діяльністю витісняє з природного середовища рослинний і тваринний світ, що також скорочує раціон харчування. 4. Джерела екологічної кризи в Україні і її вплив на суспільство Глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною і природою, що пов’язане з невідповідністю виробничих сил та виробничих відносин в людському суспільстві ресурсним можливостям біосфери, називають екологічною кризою. В Україні розрізняють дві категорії регіональних несприятливих екологічних ситуацій: екологічна катастрофа, в результаті якої гине велика кількість живих організмів і веде до економічних збитків, та екологічна небезпека, при якій з’являються ознаки несприятливих змін, що ставлять під загрозу здоров’я людини, стан виробничих об’єктів та господарську діяльність.5 Кризи, катаклізми та інші порушення не були рідкістю впродовж історії цивілізації. открыть »Управление природопользованием
В документах міжнародної конференції ООН з питань навколишнього середовища (Стокгольм, 1972) була висунута ідея моніторингу в формі національних систем постійного спостереження за змінами в біосфері з метою одержання достовірних відомостей зростання техногенного впливу на її компоненти, екологічного прогнозування і обгрунтування рішень щодо регулювання взаємодії техно-сфери з біосферою. Моніторинг (від лат. mo i or – той, що наглядає, нагадує) — спостереження, оцінка (порівняння з нормативними параметрами) і прогноз стану навколишнього середовища в зв'язку з господарською діяльністю людини, постійне і безперервне спостереження. З метою забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в Україні з 1991 р. створюється система державного моніторингу навколишнього середовища. Моніторинг ефективності природоохоронної політики (МЕПП) є головною складовою загального моніторингу навколишнього середовища. Він включає в себе як окремі підсистеми моніторинг навколишнього середовища (МНС), моніторинг природоохоронного потенціалу (МПП) і моніторинг природоохоронної освіти (МПО) (рис.2). При цьому в кожному випадку реалізується система спостереження з передбаченням, основними функціями якої є: систематизація оперативної інформації про процеси з точки зору того, до яких наслідків у майбутньому може привести досягнутий стан, виходячи з розвитку в минулому; фільтрація оперативної інформації шляхом виявлення критичних точок розвитку; визначення можливих альтернатив розвитку на основі нормативних прогнозів досягнення заданих цілей в умовах, що склалися на даний момент часу; одержання рекомендаційної інформації для органу управління на основі прогнозування наслідків різних варіантів розвитку. открыть »Экзамен по экологии
На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку. Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації тариторії національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, що затверджується Кабінетом Міністрів України. 7. Місце екол. права в системі наук Серед правових наук охоплює атмосфероохорнне право, антропоохоронне право, природоохоронне право, фауністичне право, гірниче право, лісове право.ю водне право, земельне парво. Серед соціальних наук вивчає – правова екологія, глобальна екологія, екологія біосфери,. Екологія людини, медична екологія, екологія рослин, екологія живих організмів, загальна екологія, радіоекологія та ін. 8. Функції управління в галузі екології Функція управління в галузі екології — основні напрямки діяльності державних, самоврядних та громадських об'єднань в сфері ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Комплексні (міжгалузеві) функції - Вирішення екологічне спорів у галузі екології, екологічне прогнозування, екологічне ліцензування, організація і здійснення екологічної експертизи, екологічна стандартизація і нормування, інформаційне екологічне забезпечення, екологічний контроль, екологічний моніторінг, екологічний аудит, екологічна сертифікація, ведення кадастрів екологічно небезпечних об”єктів і територій та реєстру потерпілих від надзвичайних екологічних ситуацій. открыть »Глобальные экологические проблемы человечества
Перший – значне збільшення посушливості в основних зернових районах (Україна, Кубань та ін.). Другий – це підйом рівня Світового океану на 2-3 метри за рахунок танення полярних льодових шапок. Це викличе затоплення багатьох прибережних ділянок. Кліматичні зміни можуть відбуватися і внаслідок зміни людиною типу поверхні Землі. Заміна лісів культурними плантаціями призводить до зниження випаровуванняй збільшення прямої тепловіддачі. Крім того людство ще й безпосередньо підігріває атмосферу за рахунок спалювання великої кількості нафти, вугілля, торфу, а також роботи АЕС. Таким чином, види діяльності людини, що спричинюють кліматичні зміни, мають різні наслідки.Одніз них підвищують температуру, інші – знижують її і викликають парниковий ефект (зведення лісів, тощо). Озонова діра в атмосфері. Як відомо озоновий шар атмосфери захищає насівсю біосферу від згубної дії короткохвильового ультрафіолетового випромінювання Сонця. Останнім часом вчені надзвичайно занепокоєні, бо спостереження метеорологів, які працюють у Антарктиді, свідчать, що озоновий шар над цим материком почав зменшуватись. открыть »Біосфера та сучасні погляди на її проблеми
XX століття характерне тим, що будь-які подія, що відбувається на планеті, зв'язуються в єдине ціле. І з кожним днем соціальна, наукова і культурна зв'язаність людства тільки підсилюється і поглиблюється. “Збільшення вселенності, спаяності всіх людських суспільств безупинно росте і стає помітним у деякі роки ледве не щорічно” . Результат усіх перерахованих вище змін у біосфері планети дав привід французькому геологу Тейяр де Шардену укласти, що біосфера в даний момент швидко геологічно переходить у новий стан – у ноосферу, тобто такий стан у який людський розум і робота, що направляється їм, являють собою нову могутню геологічну силу. Це збіглося, видимо не випадково, з тим моментом коли люди засели усю планету, усе людство економічно об'єдналося в єдине ціле і наукову думку всього людства злилася воєдино, завдяки успіхам у техніку зв'язку. У такий спосіб: Людина, як він спостерігається в природі, як і всі живі організми, як усяка жива речовина, є визначена функція біосфери, у визначеному її просторі-часі; Людина у всіх його проявах являє собою частина біосфери; Прорив наукової думки підготовлений усім минулим біосфери і має еволюційні корені. открыть »Соціальна екологія
Починаємо розуміти, що штучний світ не може органічно увійти до кругообігу речовин й енергії в біосфері, бо не є природним біогеохімічним феноменом, він існує і руйнується у зовсім інший спосіб, аніж будь-яка форма природного існування, неминуче порушує природні взаємозв'язки. При цьому людина не тільки перетворює, видозмінює природу, а й сама вимушена пристосовуватися до багатозначних наслідків своєї власної діяльності. Створений предметний світ поступово заміщує природні зв'язки, і людина починає діяти вже не як "сама природа", а як унікальна "сила цивілізації". Друга природа змінюється в бік поширення, вдосконалення, витіснення природних компонентів середовища. Отже, зростаючий руйнівний вплив штучного світу на природні процеси стає історичною ознакою розвитку цивілізації. Як окрема дисципліна, наука про взаємодію суспільства та природи була визначена у програмній статті американського вченого Р. Е. Парка, опублікована у 1916 році. У 20 – 30 роки виступаючи під назвами "hume ecology ("людська екологія") або social ecology" ("соціальна екологія"), вона знайшла свій розвиток у роботах американських соціологів Е. У. Берджесса, Р. Макензі та інші. На необхідність прослідковування зв'язків між станом здоров'я людини і новколишнього середовища вказав ще у 1927 році Радерик Мак Кензил відомий представник класичної екології людини. открыть »Философский словарь /Укр./
Стародавності, Біблії і т. п.), вчення про принципи їхньої інтерпретації; екзегетика. В тих, що ідуть від В. Дильтея філос. течіях кін. 19-20 ст. - вчення про "розуміння" (цілісне душевно-духовне переживання) як методол. основу гуманітарних наук (в протилеж. від "пояснення" в прир. науках). 73. БУТТЯ, філос. категорія, що значить реальність, існуючу об'єктивно. Незводиме лише до матеріально-предметного світу, Б. володіє різн. рівнями: органіч. і неорганіч. природа, біосфера суспіл. Б., об'єктивно-ідеальне Б. (цінності культури, загальнозначимі принципи і категорії наук. знання і ін.), Б. особистості. 74. МАТЕРІЯ (лат. ma eria), речовина; субстрат, субстанція; зміст. В лат. філос. мову термін введений Цицероном як переклад грец. hyle. Поняття М. як субстрата речовинного світу було вироблене в грец. філософії в вченнях Платона і Аристотеля, при цьому М. розумілася як неоформлене небуття (meo ), чиста потенція. Сформулюване Декартом поняття М. як тілесної субстанції (в протилежність "мислячій" субстанції), що володіє простір. довжиною і подільністю, покладено в основу матеріалізму 17-18 ст. М. - центр. категорія діалектич. матеріалізму. 75. СВІДОМІСТЬ, одне з осн. понять філософії, соціології і психології, що значить людську спроможність ідеального відтворення дійсності в мисленні. С. - вищ. форма психіч. відбивання, властива суспільно розвиненій людині і зв'язана з промовою, ідеальна сторона цілепоглинаючої діяльності. открыть »Культура /Укр./
Саме завдяки культурній еволюції людина придбала і вдосконалила свої найхарактерніші риси та властивості пристосування і виживання в навколишньому світі. Творячи культуру, людина постійно спонукується на подальший саморозвиток, а також стає силою розвитку природи. Досягши в культурі опосередкованого опанування фундаментальними засадами свого існування, людина хоч і виробила засоби підпорядкування природно-необхідного своїм потребам, однак остаточно не вивільнилася від нього, не стала поза природою. Навпаки, як продукт природи, що займає найвищий щабель у природній ієрархії завдяки володінню силою розуму в творенні свого буття та буття природи, людина ще тісніше пов`язана з природним універсумом мірою відповідальності за перетворення, які вона привносить у нього. Навіть поза усвідомленням своїх обов`язків як носія величезної творчої, але водночас і руйнівної сили, людина пов`язана з природою у своєму фізичному існуванні, що потребує гарантій стабільності та надійності у стихії природного середовища. Руйнуючи природу, людина зменшує свої життєві шанси. Біосфера може існувати без людини. Людина ж існувати без біосфери не здатна. Отже, за всієї відмінності у формуванні культури як засади людського буття, постійно простежується необхідність співвідносити її з природою. открыть »Владимир Иванович Вернадский
Перше місце в моєму житті посідали і посідають науковий пошук, наукова робота, вільна наукова думка і творче шукання правди особистістю». Але як багато, виявляється, можна зробити для рідного народу й людства, присвятивши своє життя пошукам наукової істини та суспільної правди! Думки та особистість нашого великого співвітчизника являються надійними орієнтирами для сучасних поколінь дослідників та перетворювачів біосфери. На планеті Земля розум повинен підкорити стихійні руйнівні сили й найпотужнішу з них – техногенез. Багато хто з тих, хто жив до нас, піклувався про нащадків. Саме цим вони близькі нам по духу. Таких людей називають безсмертними. До них належить Володимир Іванович Вернадський. В.І.Вернадський – академік, філософ, мислитель, людина 12 березня 2001 — видатному вченому, академіку В.І.Вернадському виповнилося 138 років. «Людиною XX століття» визнано в Україні постать академіка В.І.Вернадського, котрий визначив освіту основою розбудови демократичного суспільства. І хоч Володимир Іванович народився у Петербурзі, але корені вченого – на Полтавщині, та і сам Володимир Іванович вважав себе українцем. открыть »Вплив техносфери на навколишнє середовище
З того моменту шляхи людини і біосфери остаточно розійшлися, почалося їх протистояння, наслідком якого може стати колапс біосфери або зникнення людини. Людство, розростаючись чисельно і розповсюджуючись на планеті, автоматично і неминуче відтіснило інших мешканців природи. Та і саму природу воно відкинуло на задвірки біосфери, замінюючи останню вже не ноосферою Вернадського, а техносферою, або біотехносферою. Техносфера — це регіон біосфери в минулому, перетворений людиною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-економічним потребам. Створюючи техносферу, людина прагнула до підвищення комфортності довкілля, до зростання комунікабельності, до забезпечення захисту від природних негативних впливів. Усе це позитивно вплинуло на умови життя і в сукупності з іншими факторами (поліпшення медичного обслуговування тощо) на тривалість життя людей. Але створення руками і розумом людини техносфери, призначеної максимально задовольняти її потреби в комфорті і безпеці, далеко не виправдувала надії людей. открыть »Концепція біосфери й екологія
Тільки подібний підхід може дати ясне й глибоке уявлення про концепцію біосфери. Таке завдання саме й поставив перед собою видатний російський учений Володимир Іванович Вернадський (1863-1945). Концепція Вернадського про біосферу Центральним у цій концепції є поняття про живу речовину, що В. Вернадський визначає як сукупність живих організмів. Крім рослин і тварин, В. Вернадський включає сюди й людство, вплив якого на геохімічні процеси відрізняється від впливу інших живих істот, по-перше, своєю інтенсивністю, що збільшується з ходам геологічного часу; по-друге, тим впливом, яке діяльність людей робить на іншу живу речовину. Цей вплив позначається насамперед у створенні численних нових видів культурних рослин і свійських тварина. Такі види не існували раніше й без допомоги людини або гинуть, або перетворюються в дикі породи. Тому Вернадський розглядає геохімічну роботу живої речовини в нерозривному зв'язку тварини, рослинного царства й культурного людства як роботу єдиного цілого. На думку В. Вернадського, у минулому не надавали значення двом важливим факторам, які характеризують живі тіла й продукти їхньої життєдіяльності: - відкриттю Пастера про перевагу оптично активних з'єднань, пов'язаних з дісиметричністю просторової структури молекул, як відмінної риси живих тіл, - явно недооцінювався внесок живих організмів в енергетику біосфери і їхній вплив на неживі тіла. открыть »Іксодові кліщі
Це накладає своєрідний відбиток на екологію самих членистоногих і та шкода, що вони можуть принести хазяїну, на якому паразитують. Ця особливість диктує необхідність вивчення взаємин між членистоногим паразитом і теплокровним хазяїном, розмаїтість яких обумовлюється впливом комплексу біотичних і абіотичних компонентів біосфери. Членистоногі являють собою найбільш різноманітні класи тваринного світу. Лише комахи складають понад 30 загонів і 1000 сімейств, десятки тисяч пологів і більш мільйона видів. Вони мають надзвичайно широке поширення в самих різних ландшафтах земної кулі. Значне місце серед них займають комахи і кліщі, багато хто з який, будучи паразитами тварин і людини, обумовлюють передачу збудників хвороб, а іноді і зберігають у своєму тілі цих збудників протягом всього і життя навіть передають потомству. Саме вони служать основним об'єктом вивчення в системі медико-біологічних наук. Особливостям екології кровососних членистоногих, що приносять шкоду людині, присвячена дана книга. 1 Іксодові кліщі Іксодові кліщі (сем. открыть »
