Адвокатура /Укр./

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР ОДЕСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ КУРСОВА РОБОТА З ПРЕДМЕТУ: СУДИ ТА ОРГАНИ ПРАВООХОРОНИ АДВОКАТУРА Студента І курсу ЧИГИРИНА ОЛЕКСІЯ Науковий керівник Кандидат історичних наук, доцент. БАБАК Т.С. КІРОВОГРАД - 1998. Зміст Вступ Розділ І Організація сучасної адвокатури Принципи і гарантії адвокатської діяльності. Організаційні форми діяльності адвокатури. Фахові і соціальні права адвоката, його обов'язки. Дисциплінарна відповідальність адвоката. РОЗДІЛ II Адвокат у кримінальному процесі. Адвокат - захисник підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного. Адвокат - представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. РОЗДІЛ III Представництво адвоката в цивільному процесі Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі. Процесуально-правові положення адвоката при веденні цивільних справ у суді першої інстанції. Діяльність адвоката як процес представника в стадіях касаційного і наглядового виробництва і перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальне представництво адвоката в стадії судового виконання. Висновки. Список літератури та джерел. Додатки. ВСТУП. “Это был одинокий борец. В нем на первое место большей частью выступала мысль, иллюзорно полагающий, что праведное слово само пробьет себе путь. (Альберт Швейцер) Світовий досвід адвокатської практики був узагальнений у підсумковому документі VIII Конгресу 00Н із запобігання злочинам, який відбувся у серпні 1990 року. В "Основних положеннях про роль адвокатів" на основі принципових засад Статуту 00Н, Загальної декларації прав людини, Міжнародних пактів про громадянські, політичні, економічні, соціальні і культурні права, ряд інших загальновизнаних документів детально висвітлено всі сторони діяльності адвокатів, їх права, обов'язки, а також зобов'язання урядів, судових та адміністративних органів щодо забезпечення ефективної роботи адвокатів з консультування та надання допомоги всім, хто її потребує в судах, трибуналах та адміністративних органах. Законодавчі акти України враховують міжнародний досвід. Так у статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесені ряд положень, які сприяють діяльності адвокатури і перш за все це пункт, згідно з яким звинувачуваному забезпечується право на захист. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права у статті 14 проголошує право кожної людини в разі її звинувачення у вчиненні протиправної дії захищати себе особисто або через посередництво обраного нею захисника. Це ж положення закріплене і в статті 59 Конституції України. Варто вказати, що адвокатура представлена і у Вищій раді юстиції трьома представниками, рекомендованими з'їздом адвокатів України. Безпосередня діяльність адвокатури в Україні регламентується Законом України "Про адвокатуру" від 9 грудня 1992 року, перша стаття якого дає визначення адвокатури як добровільного професійного громадського об'єднання, покликаного згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод й представляти законні інтереси громадян України та інших країн, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат зобов'язаний неухильно додержуватись вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках. Повноваження адвоката на участь у процесі повинно бути підтверджено відповідним свідченням, а також ордером про наявність угоди або доручення на участь у справі. Одним із найбільш діючих засобів, які дозволяють адвокату виконувати свої професійні обов'язки в кримінальному процесі, є заява клопотань. З їхньою допомогою він доводить до відома слідчого, прокурора і суду свою думку про доведеність обвинувачення, обгрунтованості кваліфікації, доцільності прийняття конкретних процесуальних рішень, сприяє зборові, перевірці й оцінці доказів. Клопотання адвоката - це письмове або усне його звертання до осіб, які уповноважені здійснювати кримінально-процесуальну діяльність по доведенню і прийняттю рішення в справі, про вчинення цими особами дій, які входять у їхню компетенцію, спрямовану на захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. У клопотаннях адвоката можуть ставитися питання про витребування і прилучення до справи документів і предметів, про виклик нових свідків, проведення допитів, очних ставок та інших слідчих і судових дій, про скасування або заміну запобіжного заходу, про закриття справи і т.д. Адвокат вправі заявити відвід посадовим особам, що приймають участь у розслідуванні і розгляді справи. Адвокат може оскаржити будь-які дії і рішення слідчих органів, прокурора, судді і суду, котрий, на його думку заподіюють шкоду законним інтересам його клієнта. З моменту допуску до участі в справі в стадії попереднього розслідування адвокат вправі: бути присутнім при допиті підозрюваного, пред'явленні обвинувачення, задавати питання учасникам справи. Після завершення попереднього слідства адвокат має право разом з обвинувачуваним або самому ознайомитися з усіма матеріалами справи. При ознайомленні з матеріалами справи адвокат має право: робити виписки, мати побачення з обвинувачуваним, роз'яснювати йому зміст обвинувачення, обговорювати з ним питання про заяву клопотань, подавати докази, заявляти відводи, оскаржувати дії і рішення слідчого і прокурора. Адвокат - представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Потерпілим признається особа, котрій злочином заподіяний моральний, фізичний або майновий збиток.

Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках, коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або брав участь як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосунках. Стаття 8. Помічник адвоката Адвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником адвоката з додержанням законодавства про працю. Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього. Не можуть бути помічниками адвоката особи, вказані в частині другій статті 2 цього Закону. Стаття 9. Адвокатська таємниця Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків. Дані попереднього слідства, які стали відомі адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, винні у розголошенні відомостей попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб. Стаття 10. Гарантії адвокатської діяльності Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки. Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв`язку з оперативно-розшуковою діяльністю без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Республіки Крим, області, міста Києва. Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду щодо правової позиції адвоката у справі. Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу. Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Республіки Крим, області, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно з законом. Стаття 11. Соціальні права адвоката та його помічника Адвокат та його помічник користуються правом на відпустку та на всі види допомоги по державному соціальному страхуванню.

Микола Міхновський: Життя і Слово

Що ж стосуться Мхновського, то вн боронив як тих, що руйнували дворянськ матки, так тих, хто громив врейськ крамниц. Анонмний автор газети «Лубенские отклики» гостро критикував Мхновського, вважаючи абсурдним безпринципним одночасно обороняти погромникв врейських крамниць (селян), тих, хто цих погромв прагнув запобгти (учасникв «лубенсько самооборони»). Микола Мхновський так поясню у лист до газети «Рада» вд 14 листопада 1908 р. свою позицю: «Я спвчуваю його (врейського народу. Авт.) стражданням, бажаю йому розвитку шаную таких його синв, як Теодор Герцль. ¶ так само я вдношусь до нших народв. Але так мо вдносини не перешкоджають мен найдужче любити укранський народ, якого я син. Я уважаю найбльшим щастям йому служити длити з ним радощ горе. Нещасна доля сього народу виклика в душ мой найглибш емоц. ¶ через те, коли я дзнався, що деяка частина адвокатури постановила принципово вдмовити правничо помоч тим синам мого народу, як обжалуван за врейськ погроми, мо серце обливаться кров'ю ... »

Адвокатура України

План1. Поняття, основні засади та гарантії адвокатської діяльності 2. Статус адвоката 3. Процесуально-правове положення та права адвоката у кримінальному процесі 4. Участь адвоката у цивільному процесі Висновки Література 1. Поняття, основні засади та гарантії адвокатської діяльностіЗгідно закону, адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземців, ociб без громадянства, юридичних ociб, надавати їм різноманітну юридичну допомогу. Таке визначення поняття адвокатури як правового інституту є значним кроком у напрямку визнання адвокатури як громадської організації, адже до цього часу в законодавстві не робилося акцентування на цю важливу ознаку юридичної природи адвокатури. За своєю природою вона є вільною професією, а звідси й має громадський характер. Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму i конфіденційності. Закон про адвокатуру окремо закріплює норму, яка стосується гарантій адвокатської діяльності. Нею встановлено, що професійні права, честь i гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових oci6 i технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю.3 цих питань вони також не можуть допитуватись як свідки. открыть »

Нарцис, або штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука

Згодились би для стор адвокатури та юридично науки Украни. Заслужений орденоносець Вктор Володимирович Медведчук вирзняться рдксним прагненням самозвеличення та маню до усляких звань, нагород посад. У вересн 1990 року було створено Сплку адвокатв Украни. На голову С плки пропонували кандидатуру вдомого кивського адвоката Олександра Нечипоренка, тодшнього народного депутата Украни вд М.Кива, але вн вд посади вдмовився, мотивуючи це великою зайнятстю у парламент. У зв'язку з його вдмовою активнсть проявили клька осб запропонували кандидатуру Вктора Медведчука. На цей час у середовищ юриств вн був нчим не примтною особою: як адвокат не виграв жодного резонансного процесу, як юрист не написав жодно поважно статт, як громадянин не зробив жодного гдного суспльного вчинку. Про саму Сплку адвокатв та завдання сам адвокати тод не мали чткого уявлення, тож не стали дискутувати обрали головою Вктора Медведчука, тим бльше, що на його пдтримку виступив сам О.Нечипоренко ... »

Підприємництво

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами України і статутами адвокатських об'єднань. Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю. открыть »

Распутин

Летом 1909 года Распутин отправился в Казань, оттуда в сентябре в Саратов к Гермогену, а в ноябре они оба к Илиодору в Царицын. Гермоген произнес в монастырской церкви проповедь; затем Илиодор вызвал Распутина на амвон и сказал: "Дети! Вот наш благодетель. Благодарите его. И весь «народ, как один человек, низко поклонился Распутину». «Никогда ни прежде, ни после он не был для меня так противен как в этот раз», — пишет Илиодор, сваливая это чувство на «бесовские козни». Сам же Распутин так растрогался, что сел писать царям: «Миленькие папа и мама! Здеся беда, прямо беда, за мною тышшы бегают. А Илиодорушке нужно метру…» Из Царицына Распутин и Илиодор поехали в Покровское, в дороге Григорий простодушно рассказывал ему о своей дружбе с царями, об отношениях с женщинами. Дома он показал ему письма царицы и великих княжон — по словам Илиодора, Распутин подарил ему несколько писем, по словам Матрены Распутиной, он эти письма украл. Посетил он местного священника, отозвавшегося о Распутине как мерзавце и развратнике", который «петербургских дур… в баню водит голыми», так что жена их потом «за косы вытаскивает». "Врет он, косматый, никогда ничего подобного не было! — закричала рассерженная Прасковья Федоровна, Илиодор же рассудил, что «попы вообще злы и клеветливы» ... »

Шпоры по Праву

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму й конфіденційності. Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста чи помічника адвоката не менш як два роки, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокати здійснюють такі види діяльності: дають консультації юридичних питань, складають заяви, скарги та інші документи посвідчують копії документів у справах, здійснюють представництво в суді, подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства. У своїй професійної діяльності адвокат має право: репрезентувати і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їхнім дорученням збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази ознайомлюватися на підприємствах із необхідними для виконання доручення документами й матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; Здійснюючи свої професійні обов'язки, адвокат зобов'язаний неухильно додержуватись вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитися від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.Поняття та джерела фінансового права Финансовое право — это совокупность правовых норм, регулирующих общественные отношения в области мобилизации, распределения, использования централизованных и децентрализованных фондов (средств) с целью обеспечения выполнения заданий и функций государства. открыть »

Адвокат у кримінальному процесі

Аналіз чинного законодавства України з цього питання дає підстави визначити, зокрема, такі види суб'єктів надання правової допомоги: державні органи України, до компетенції яких входить надання правової допомоги (Міністерство юстиції України, Міністерство праці та соціальної політики України, нотаріат тощо); адвокатура України як спеціально уповноважений недержавний професійний правозахисний інститут, однією з функцій якого є захист особи від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах ; суб'єкти підприємницької діяльності, які надають правову допомогу клієнтам у порядку, визначеному законодавством України; об'єднання громадян для здійснення і захисту своїх прав і свобод . Положення частини першої статті 59 Конституції України гарантує кожному право на вільний вибір захисника своїх прав. Визначення поняття "захисник" у чинному законодавстві України відсутнє. У Конституції України це поняття вживається також у частині четвертій статті 29, положення якої гарантують кожному заарештованому чи затриманому можливість користуватися правовою допомогою захисника. Науково-теоретична та довідково-енциклопедична література не містить однозначного визначення терміна "захисник". открыть »

Кримінальна відповідальність за хуліганство (ст. 296 КК України)

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаНАЛУЦИШИН ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ УДК 343.343.3Кримінальна відповідальність за хуліганство (ст.296 КК України) Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче правоАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукКиїв – 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Науковий керівник: кандидат юридичних наук, професор Андрушко Петро Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри кримінального права та кримінології Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Фесенко Євген Володимирович, Академія адвокатури України, завідувач кафедри кримінального та адміністративного права кандидат юридичних наук, доцент Кузнецов Віталій Володимирович, Київський національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри кримінального права Захист відбудеться he defi i io of he crime objec , ways of i s commi al, qualified a d especially qualified sig s, marki g off he crimi al ac io (s ipula ed by Ar .296 of he Crimi al Code) from rela ed compo e s of crime, par icularly, crimes agai s huma heal h, proper y, e c. have bee specified. I is offered o improve he co s i u ive, qualified, a d especially qualified sig s of he compo e s of crime (s ipula ed by Ar .296 of he Crimi al Code), o aggrava e he crimi al sa c io for he hooliga ism a d he au hor's wordi g of Ar .296 of he Ukrai ia CC. открыть »

Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст

В своїй діяльності міліція підпорядкована Міністерству внутрішніх справ України. На покращення роботи органів міліції спрямований Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року. Державним правоохоронним органом спеціального призначення є Служба безпеки У країни, її головне завдання — забезпечити державну безпеку України. СБУ підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України. Організація і діяльність Служ-би безпеки України регламентовані Законом України "Про Службу безпеки України" віл 25 березня 1992 року. Адвокатура не є державним органом, не входить до системи органів держави і її відношення до системи правоохоронних органів пояснюється тільки логікою її функціональної діяльності, спрямованої на сприяння захисту прав, свобод і представлення законних інтересів фізичних і юридичних осіб, надання їм іншої юридичної допомоги. Адвокатура — це добровільне професійне громадське об’єднання, незалежне від органів держави. Діяльність адвокатури регламентується Законом України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 року. открыть »

Правоохоронні органи

До системи правоохоронних органів прилягають деякі інші державні установи і громадські організації , які відповідно до законодавства поділенні значними повноваженнями у сфері правоохоронної діяльності , хоча в цілому їхні функції не зводяться до останньої , а також не забезпечуюються можливістю застосування державного примусу . Серед таких установ і організацій слід звернути особливу увагу на органи юстиції та адвокатуру . Прокуратура України . Назва “ прокуратура ” походить від латинського procuro - піклуюсь , забезпечую , запобігаю , що вже дає повне уявлення про її завдання . Прокуратура України становить єдину систему , на яку покладаються : - підтримання державного обвинувачення в суді ; - представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках , визначених законом ; - нагляд за додержанням законів органами , які проводять опе- ративно - розшукову діяльність , дізнання , досудове слідство ; - нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень . Вищий нагляд за додержанням і правильним засто-суванням законів Кабінету Міністрів України , міністерствами , державними комітетами , відомствами , іншими органами даржавного і господарського управління та контролю , Урядом Автономної Республіки Крим , місцевими радами народних депутатів , їх виконавчими і розпорядчими органами , військо- вими частинами , політичними партіями , громадськими органі-заціями , масовими рухами , підприємствами , установами і організаціями , незалежно від форм власності , підпорядкова-нності та приналежності , посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядко-вуваними йому прокурорами . открыть »

Суверенитет Украинского государства

Цьому завданню підпорядковано, зокрема, закони: від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру», від 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру», від 25 березня 1992 р. «Про Службу безпеки України», від 18 лютого 1992 р. «Про оперативно- розшукову діяльність». У процесі розбудови державного апарату створювалась правова база реформування місцевої влади. У березні 1992 р. був прийнятий Закон «Про місцеві Ради народних депутатів, місцеве і регіональне самоврядування». Ним діяльність Рад обмежувалася здійсненням функцій місцевого та регіонального самоврядування, а виконавчі функції передавалися представникам Президента України в областях і районах, а також у містах Києві і Севастополі.Таким чином, за відносно короткий проміжок часу в основному була створена правова база для забезпечення організації та діяльності державного апарату України. Цей апарат активно працював. Проте безконфліктного функціонування усіх гілок влади, всього державного механізму як у центрі, так і на місцях, на жаль, досягти не вдалось. В діяльності Верховної Ради теж поставало чимало проблем. Практика, що склалася протягом останніх майже п'яти років в організації законодавчого процесу у Верховній Раді, потребувала корінних перетворень. открыть »

Місце адвокатури в системі правоохоронних органів

Адвокатура є громадською самоврядною організацією, покликаною на основі закону надавати населенню і організаціям юридичну допомогу шляхом консультування з правових питань, складання різного роду документів і ділових паперів. Адвокатура займає важливе місце в системі правоохоронних органів і організацій. Однак вона не є правоохоронним органом, тому що у адвоката немає повноважень з примусу за дотриманням чиїхось прав, він діє на принципово іншій основі: він захисник. Захист потрібен для того, щоб не допустити слідчих і судових помилок особливого роду: притягнення до кримінальної відповідальності, засудження невинного або засудження винного згідно із законом, що передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, ніж насправді ним довершений або призначення надміру суворого покарання, а також в інших випадках. Адвокатура — важливий інструмент дійсної демократії. Саме тому вивчення інституту адвокатури, з'ясування його особливостей та завдань, глибинний аналіз діяльності має актуальне значення для подальшого розвитку цього інституту, а тим самим і для подальшого розвитку нашої країни, для перетворення України в справжню європейську демократичну державу. открыть »

Процес спадкування

Тільки представник спеціального державного органу – прокуратури має право здійснювати цю функцію в процесі кримінального судочинства. При цьому прокурор керується лише вимогами закону та об'єктивною оцінкою зібраних у справі доказів. Забезпечення обвинуваченому права на захист. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги під час вирішення справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Розгляд справ у всіх судах України є відкритим. Слухання справ у закритому засіданні суду допускається лише у випадках, установлених законом, з додержанням при цьому всіх правил судочинства. Рішення судів з усіх категорій справ проголошуються публічно. Перебіг судового процесу фіксується з допомогою магнітозапису та відеознімання. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом. открыть »

Умови визнання не дійсними висновків державної екологічної експертизи

Міністерство освіти і науки України Житомирський державний технологічний університет Кафедра геотехнологій та промислової екології Реферат на тему Вісник екологічної адвокатури № 24, 2003 р. (Дунайська справа, спеціальний випуск), (URL Збірник нормативних актів №2 ( открыть »

Защитная функция адвокатуры как правовая традиция

Молодые адвокаты хотели бы проникнуть в лабораторию секретов мастерства и профессионализма старшего поколения российской адвокатуры, и интересующиеся найдут в научной литературе многие указания на факторы и обстоятельства, обусловившие этот весьма высокий уровень обшей и профессиональной культуры адвоката. Важное значение правовой культуры для адвоката уже было рассмотрено детально выше, отмечались и иные факторы другими авторами. Однако один момент оставался чаще всего в тени, во всяком случае пребывал где-то на последнем плане. Это традиция, значение которой стало ощущаться в последние годы исключительно остро в разных ракурсах. Высшие интересы права старая российская адвокатура не доводила до абсурда чрезмерной абсолютизацией. в суждениях на этот счет поражает удивительное чувство соразмерности. Вот еще один классический пример правовой культуры адвокатуры, показывающий, что она проникнута глубоким демократизмом не как перечисляемой вслед за другими чертой, а как внутренней сутью. Эта знаменитая риторическая фигура "чайник и Россия" адвоката Ф.Н. Плевако. Суть дела проста: старушка украла чайник стоимостью 30 коп. и была как потомственная дворянка предана суду присяжных. открыть »

Повноваження Верховної Ради

Виключно законами визначаються основи політичної системи, організація і діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема; засади утворення й діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів інформації; організація і порядок проведення виборів та референдумів; організація й порядок діяльності Верховної Ради, статус народних депутатів; організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики; судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання й слідства, органів та установ виконання покарань; основи організації і діяльності адвокатури. Виключно законами визначаються також територіальний устрій України; засади місцевого самоврядування; статус столиці України; спеціальний статус інших міст; правовий режим державного кордону; основи національної безпеки, організації Збройних Сил і забезпечення громадського порядку; правовий режим воєнного й надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації. открыть »

Профілактичні можливості адвоката у конкретній кримінальній справі

План.1.Адвокат-захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.2.Забезпечення прав затриманого3.Участь захисника у допиті4. Дії захисника при пред'явленні обвинувачення5. Заявления клопотань6 Надання доказів7 Ознайомлення з матеріалами справи8 Судова промова9 Оскарження до вищестоящого суду.Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Конституція України проголошує, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист (ч. 2 ст. 63). Забезпечення обвинуваченому цього права є однією з основних засад судочинства (п. 6 ч. З ст. 129). Для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура (ч. 2 ст. 59). В Конституції України також закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. открыть »

Специфіка адвокатури в Україні

Зміст Вступ Розділ 1. Історичний шлях розвитку адвокатури в Україні 1.1 Поняття та сутність інституту адвокатури 1.2 Розвиток адвокатури в Україні у дореволюційний період (1864-1917 рр.) 1.3 Загальна характеристика адвокатури за реформою 1864 року Розділ 2. Конституційно-правовий статус та принципи діяльності української адвокатури 2.1 Правовий статус адвокатури 2.2 Принципи діяльності адвокатури 2.3 Гарантії та соціальні права адвокатської діяльності Розділ 3. Види правової допомоги 3.1 Особливості правової допомоги, що надається професійними адвокатами 3.2 Професійні права та обов , 2002. Тертишник В.М. Кримінально – процесуальне право. – К. – 2003. – 1120 с. открыть »