|
РЕФЕРАТЫ КУРСОВЫЕ ДИПЛОМЫ СПРАВОЧНИКИ
|
|
|
| Поняття і елементи форми держави |
Остання форма практично відживає. У парламентській монархії влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності символічна. Монарх лише підписує законодавчі акти, прийняті парламентом, і формально зберігає статус глави держави — виключно з представницькими повноваженнями. Фактичним главою держави (прем'єр-міністром) стає лідер партії, яка володіє найбільшим числом депутатських місць у парламенті. Уряд формується парламентом і лише йому підзвітний. Сучасні монархії здебільшого є парламентськими (Японія, Іспанія, Швеція, Данія та ін.). У дуалістичній монархії юридичне і фактично влада поділена між урядом, що формується монархом (або призначеним їм прем'єр-міністром), і парламентом. Монарх вже не має законодавчої влади, вона перейшла до парламенту, але він ще зосереджує у своїх руках виконавчу владу і формує уряд, відповідальний перед ним, а не перед парламентом. Монарх своїми указами регулює багато сфер суспільних відносин. Він має право відкладального вето щодо законів, які видаються парламентом, і право розпуску парламенту. Дуалістична монархія характерна для перехідного періоду від феодалізму до капіталізму. Вона є своєрідною спробою примирити інтереси феодалів (їх переважно виражає монарх) і інтереси буржуазії (їх представляє парламент). Наприклад, дуалістична монархія була в кайзерівської Німеччині в 1871—1918 pp. Вона існувала також у Тунісі, Таїланді, Лівії, Ефіопії та інших країнах. У деяких сучасних країнах (султанат Бруней, королівство Тонга) збереглися окремі риси дуалістичної монархії. В історії держав світу виникали різні види республік: антична; середньовічна (феодальна); буржуазна; соціалістична. Розглянемо сучасні види республік. Республіка парламентська президентська змішана (напівпрезидентська) Глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Тут здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту (Італія, Греція, Індія, ФРН, Чехія, Угорщина) Глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом. Президент обирається непарламентським шляхом — прямими чи непрямими виборами населення (США, Аргентина, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Іран, Ірак) Глава держави (президент) пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвердженню парламентом. Виконавча влада належить не лише президенту, але й прем'єр-міністру, який очолює уряд. Президент має вправо головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським шляхом (Україна, Фінляндія, Франція) Класифікація форм державного устрою Форма державного устрою Унітарна держава Федерація - проста єдина держава, частинами якої є адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенних прав - складова союзна держава, частинами якої є державні утворення, що мають суверенні права Основні ознаки унітарної держави (Україна, Болгарія, Польща, Франція, Велика Британія, Італія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Греція, Іспанія, Нідерланди, Португалія, Камбоджа, Лаос, Таїланд, Японія, Китай та ін.): єдина конституція (конституції прийняті в більшості країн світу); єдина система вищих органів державної влади — глава держави, уряд, парламент, юрисдикція яких поширюється на територію усієї країни; єдине громадянство і єдина державна символіка; єдина система законодавства і єдина судова система; адміністративно-територіальні одиниці не можуть мати будь-яку політичну самостійність; в міжнародних відносинах виступає одноособово.
Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
Але ж Платон вельми прозоро натяка, що у згаданих вище творах вн зобразив «умови життя людей, котр рятувалися на вершинах гр пд час потопу» (згадаймо Бблю!). Флософв бентежить те, що Платон «пронизу» виведен державн устро та уложення вдносинами й порядками в громад. У Платона пану громадський дух, але цього няк не скажеш про жоден грецький полс, де давно дють товарн вдносини. А тут колективне стоть вище особистого, це явно комунзм. ¶ наш автори роблять висновок: Платон, мовляв, опису первснообщинний устрй! Але ж звдки в первсному суспльств виникають так розвинут й рзномантн форми держави? На це питання автори не вдповдають. Та и що тут скажеш? А пояснються все це дуже просто, якщо взяти до уваги врейську громаду, культивовану столттями, котра за Платона сягнула свого розквту. За таких обставин легко зробити й наступн кроки в розумнн великих творв Платона. А саме: читай уважно книги Суддв Царств Старого Завту. Там вс форми державного устрою (звсно, не в такому узагальненому, детально виписаному вигляд, як у давньогрецького флософа), основи фарисейсько облудно-демократично держави, й основи комунзму ... »Перспективи Української Революції
Зосереджуючи вс сили вс д для досягнення ц найвищо мети, вн ставить перед укранським народом означений змст укрансько держави, саме такий, щоб вона об'днувала в соб цлий народ, вс укранськ земл, щоб порядкувала в нй суверенна воля цлого укранського народу, запевняючи всебчну свободу, справедливсть, рвнсть, добробут, свобдний розвиток свобдну творчу дяльнсть усм громадянам Украни без ржниц. Щодо устрово форми укрансько держави ОУН на тепершньому етап послдовно не вдстою якось усталено структури, ан назви, залиша це питання на час державного будвництва, коли укранський народ буде виршувати його свобдною волею. Цього дотримуться ОУН вд початку сво дяльности по сьогодн, це прийняла УГВР у свой плятформ. Така настанова ма полтичну доцльнсть. В сучасност сама устрова форма держави ще не виршу не вддзеркалю дйсного змсту. На наших очах дться так, що в одних державах з такою самою устроевою формою, чи то республкансько-демократичною, чи монархчною, пану народоправство, свобода, справедливсть добробут, а в нших тоталтарна тираня, терор, гнт, безправство найчорнший визиск ... »Поняття та форми державного устрою
Варто мати на увазі, що класифікація політичних режимів у теорії держави розглядає саме їхні типи, яких у чистому вигляді в реальній історії не існує. Політичний режим як елемент форми держави обумовлює й інші характеристики державного устрою, у першу чергу впливаючи на форму правління. Порівняльна характеристика форми держави й історичного типу держави. Тип держави - це сукупність істотних ознак, властивих державам єдиної суспільно-економічної формації. В основі поділу держав на типи лежать економічні відносини: 1) відносини з виробництва матеріальних благ; 2) способи розподілу матеріальних благ; 3) способи споживання матеріальних благ. Існують 2 класи: Експлуатуючі й експлуатовані (базуючись приватній власності) Держава являє собою знаряддя за допомогою якого пануючий клас зміцнює своє панування. Тому кожній формі експлуатації відповідає визначений тип держави і права: рабовласницький, феодальний, буржуазний. Рабовласницька держава. Держава - монархія, республіка (аристократична, демократична). Феодальне - монархії, міські республіки Буржуазного типу - демократичні республіки, конституційні монархії. Типологія держав тісно зв'язана з поняттям форми держави. открыть »Теорії нації та націоналізму
Отже, ми можемо сконструювати таку схему: економчнй систем аграрного суспльства вдповда соцальна стратифкаця (структура), яка, у свою чергу, збгаться з культурним подлом. Рзн соцальн й культурн «структури» нтегруються в одне цле державою. Проте «аграрна фаза стор людства це той перод, коли, так би мовити, саме снування держави не мперативом Навть бльше, сама форма держави досить рзномантною»[176]. Таке суспльство, звичайно, також потребу держави, проте в основу останньо закладено нший полтичний принцип, далекий вд нацонального (династичний, релгйний та н.). Держава, характерна для цього типу суспльства, нтегру рзномантн «нижч» культури, як загалом залишаються автономними вд «високо» та одна вд одно самостйно самовдтворюються, продукуючи «соцально адаптованих ндивдв». Отже, суспльно (культурно, економчно, полтично) потреби у виникненн «нацональних» одиниць нема. У цьому пункт наших мркувань ми пдходимо до головного моменту, з якого починаться вдлк часу «епохи нацоналзму» ... »Поняття та форми державного устрою2
Поняття “форма держави” включає до себе три взаємозв'язаних елементи: форму державного правління, форму державного устрою і форму державного (політичного) режиму. 2. Форми та поняття державного устрою. Внутрішній розподіл держави, правове становище її частин, їх взаємовідносини один з одним і з центральними органами влади охоплюються поняттям «територіальний устрій держави». Територіальний устрій - історичний результат тієї передумови держави, що сформувалася в результаті заміщення кровноспоріднених зв'язків із сусідськими й еволюціонувала в принцип поділу людей не по їхньому походженню, а по проживанню на визначеній території. Природно, що по тому же принципі повинні були будуватися і державні органи, що керують людьми. Розглядаючи форми територіального устрою, теорія держави і права зіштовхується з таким їхнім різноманіттям, що дозволяє по-різному оцінювати ці форми, і тому змушена удаватися до їх класифікації по об'єктивним ознаками. Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами. открыть »Принципы раcпределения власти, его необходимость и механизм реализации (Принципи поділу Влади, його необхідність і механізм реалізації)
Підсумовуючи все вищесказане можна зробити висновок про існування механізмів реалізації політичної влади, які повинні виконуватись, скажімо так, в “ідеальній” державі, а саме: а) забезпечення законних прав громадян, їх конституційних свобод; б) утвердження права як стрижня суспільних відносин і вміння підкорятися йому членів того ж суспільства; в) виконання функцій розбудови держави (господарських, культурних, соціальних та ін.). Отже, ефективність державної влади залежить не тільки від її поділу, а й від багатьох інших елементів механізму здійснення влади, які у своїй сукупності характеризуються поняттям «форма держави». Організація державної влади в Україні За конституційним визначенням “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава”(ст. 1). Демократичний характер української держави конституційно закріплюється через республіканську форму правління i принципи народного суверенітету: «Україна є pecпyблiкoю. Hociєм суверенітету i єдиним джерелом влади в Україні є народ» (ст. 5) та поділу влади:«Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову» (ст. 6). Вищими органами державної влади в Україні є глава держави – Президент, загальнонаціональний представницький орган законодавчої влади – Верховна Рада, колегіальний орган виконавчої влади – Кабінет Міністрів i вищі суди – Конституційний Суд, Верховний Суд i Вищий Господарський Суд. открыть »Право Стародавньої Греції та Риму
Аристотель виступав переконаним захисником права індивіда, приватної власності, індивідуальної сім'ї. Приватна власність, писав він, подібно до рабства корениться в природі та в елементом сім'ї. Велику цікавість викликає його вчення про три елементи державної влади, властиві кожному державному устрою. Як елементи державної влади він розрізняв: законодавчий орган, урядовий орган і судовий орган. Деякі автори вбачали в цьому випередження доктрини про поділ влади. Мислитель вважав, що від форми держави як від визначального начал багато дечого залежить у самій державі. По-перше, всі закони визначаються політичним устроєм. Не можна припустити, казав він, що ті самі закони виявилися придатними для всіх олігархій і для всіх демократій, якщо врахувати, що існує не один тільки вид демократії та олігархії. Закони треба видавати стосовно до встановленого державного ладу, а не навпаки, державний лад пристосовувати до закону. По-друге, політичним устроєм визначається саме поняття громадянина. Громадянин повинен бути тим чи іншим залежно від тої чи іншої форми державного устрою. За кожної форми держави сутність громадянина змінюється. открыть »Демократія
Аристотель першим у своїй типології трьох «кращих» форм держави (тиранія, олігархія, демократія або охлократія), поряд із кількісним критерієм розподілу («хто панує?»), вказує також на критерії якісні («які засоби панування?»), причому у нього відношення до «демократії» скоріше немилостиве, як до однієї з форм виродження державного життя. Після настільки суворого вердикту Аристотеля, протягом наступних двох тисячоріч, «демократія» виявилася в числі закритих, заборонних понять. Проте, незважаючи на систематичне ігнорування її як поняття, сама демократія, вже в якості соціальної реальності, не вважалася знеціненої. Чому демократія виявилася «в немилості» у Аристотеля ? Мабуть тому, що він не проводив розходження між «демократією» і «охлократією». Аристотель, звичайно, розумів істотну різницю між зазначеними двома формами влади, але усвідомлював й інше - що «демос» (тобто народ у власному змісті) правителі можуть за допомогою митецької «демагогії» довести до рівня «охлоса» - «черні», використовувати його у своїх цілях, називаючи це «демократією», «народовладдям». открыть »Соціал-демократична концепція держави та влади
Так людство поступово здійснює поворот до цивілізації нового типу. Кожна держава, як і будь-яке інше суспільне утворення, має бути певним чином організована, побудована, сформована, так само і здійснювати владу попа повинна певними способами, методами. До них перш за все належить форма держави як спосіб (порядок) організації і здійснення державної влади. Її елементами є: державне правління (спосіб організації вищої державної влади); державний устрій (спосіб поділу держави па певні складові частини та розподіл влади між нею та цими частинами; державний режим (спосіб здійснення державної влади певними методами і способами). Висновки Про те, що це таке — соціал-демократія, — середньому українському громадянину відомо зовсім небагато. Соціалізм, але, щоправда, без людського обличчя ми колись бачили, “демократію” з нелюдською пикою теж бачили, а от такого кентавра, як соціал-демократи, бачити поки Бог милував. Але автор прагне нас переконати, що соціал-демократія це зовсім не страшно, оскільки від усіх політичних сил вона запозичає лише кращі ідеї, плідно синтезуючи їх на основі власної ідеї. открыть »Правовые формы организации предриятий
Міністерство освіти України Запорізька державна інженерна академія Заочний факультет Кафедра економіки та організації виробництва Курсова робота з курсу: “Економіка підприємств” Група Варіант: ПРАВОВІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ Написала: Легеза Юлія Олександрівна Номер залікової книжки Дата здачі на перевірку Перевірила Дата перевірки Дата захисту Запоріжжя 2001р. ЗМІСТ ВСТУП .3 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРАВОВОЇ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ .4 РОЗДІЛ 2. СТВОРЕННЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ПІДПРИЄМСТВОМ 6 РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ .12 3.1. Приватне підприємство .12 3.2. Колективне підприємство .14 3.3. Комунальне підприємство, засноване на власності тариторіальної громади 18 3.4. Державне підприємство, засноване на державній власності. Казенне підприємство .19 3.5. Господарські товариства .24 3.5.1. Договорні господарські товариства 26 3.5.2.Статутні господарські товариства 30 ВИСНОВОК .38 СПИСОК НОРМАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 40 ВСТУП У зв’язку з розпадом радянського Союзу та переходу радянських республік від командно-директивної економіки до ринкових відносин осоливої актуальності набуває проблема вивчення інсуючих правових форм організації підприємств як головного господарюючого суб’єкта економіки держави. открыть »Суверенітет України
Форми правління залежать від форми демократії, від наявності певної виборчої системи або її відсутності, від наявності виборних органів тощо. Державний устрій – це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв’язок окремих складових частин держави між собою і їх спільними вищими державними органами. Політичний (державний) режим – це сукупність або система методів, способів, за допомогою яких здійснюється державна влада в суспільстві, і характеризується станом демократичних прав і свобод людини, відношенням державної влади до правових основ діяльності її органів. Тепер слід охарактеризувати форму держави України, де закріплюються ці поняття і що вони означають. Згідно з Конституцією України (ст.5) за формою правління Україна є республікою. Що це означає? Слово “республіка” в тексті Конституції не є складовою частиною найменування держави, а лише є свідченням конституційного прийнятої в Україні форми правління. У найбільш загальному визначенні республіка означає таку форму державного правління, за якою вищий законодавчий орган держави є колегіальним і обирається всім народом або його частиною. открыть »Договір банківського кредиту
ЗМІСТ ВСТУП 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТЕЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТУВАННЯ 1.1 Поняття та форми кредиту 1.2 Поняття, ознаки та види банківського кредиту 2 ЕЛЕМЕНТИ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ ТА ПОРЯДОК ЙОГО УКЛАДАННЯ 2.1 Сторони договору банківського кредиту 2.2 Форма та порядок укладання договору банківського кредиту 3 ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ 4 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ ТА ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЙОГО УМОВ 4.1 Кредитний ризик та види забезпечення кредитного договору 4.2 Відповідальність сторін за кредитним договором ВИСНОВКИ ВСТУП Банки складають невід'ємну рису сучасного грошового господарства. Знаходячись у центрі економічного життя, обслуговуючи інтереси виробників, банки виступають зв язковими, але з огляду на те, що він не має повноважень офіційного тлумачення закону, дана точка зору є лише правовою позицією Національного Банку України і не усуває питання. Пропонується включити до списку істотних умов умову про цільове використання кредиту як таку, що на практиці застосовується майже завжди та має прикладне значення. открыть »Шпоры по Праву
У змішаній республіці є елементи як президентської, так і парламентської форм правління (приміром, в Україні). Форма територіального устрою — національно-територіальна та адміністративно- територіальна організація державної влади. Теорія права розрізняє просту й складну форми державного устрію. Проста (унітарна) держава — єдина держава, що не має всередині відокремлених державних утворень, які користуються певною самостійністю. Для державних органів характерна наявність: єдиної системи державних органів; єдиного законодавства; єдиної території; єдиного громадянства; єдиної загальнодержавної символіки тощо. Складна держава — формується з відокремлених державних утворень, що користуються певною самостійністю. До такої форми держави належать: федерація, конфедерація, а за твердженням деяких авторів — і імперія. Федерація — союз держав з структурою державного механізму, що криє в собі як загальнофедеративні державні організації, систему законодавства, так і аналогічні організації та законодавство суб'єктів федерації. открыть »Теорія держави і права
Тому новий тип держави, що з'явився в розвитку конкретного державно організованого суспільства, може в явній або прихованій формі зберігати й іноді розвивати деякі старі функції. Таким чином, у державності того або іншого суспільства зберігається спадковість функцій, але діє і механізм поновлення функцій. Наприклад, на появлення нових функцій впливають самоорганізаційні, суб'єктивні і навіть випадкові (синергетичні) процеси, а не тільки той або інший ступінь залежності функцій від зміни сутності і форми держави. Функції не є чимось раз і назавжди, навічно даним, фундаментальним, застиглим і незмінним. У залежності від конкретно-історичних умов елементи цих загальних функцій можуть здобувати самостійне значення, стаючи в силу особливої значимості самостійними функціями. Це можуть бути функції організації суспільних робіт (наприклад, будівництво іригаційних споруджень в азіатських країнах), забезпечення прав і свобод громадян (сучасні країни, що розвиваються, у яких здійснюється перехід до правової держави), охорони природи (у країнах, де серйозно порушена екологічна рівновага) і інші. открыть »Поняття держави та її історичні форми
Вступ 1. Поняття та ознаки держави 2. Історичні форми державності Висновок Список використаної літератури ВСТУП Питання по державу, її поняття, сутність і роль з давніх часів відносяться до числа основоположних в державознавстві. Це можна пояснити хоча б такими причинами: по-перше, дані питання прямо і безпосередньо зачіпають інтереси різних шарів, класів суспільства, політичних партій і рухів; по-друге, ніяка інша організація не може конкурувати з державою в багатогранності виконуваних задач і функцій, у впливі на долю суспільства; по-третє, держава - дуже складне і внутрішньо-суперечливе суспільно-політичне явище. Народжена суспільством, його протиріччями, держава сама невпинно стає суперечливою, суперечлива її діяльність і соціальна роль. Як форма організації суспільства, призвана забезпечувати його цілісність і керованість, держава виконує функції, зумовлені потребами суспільства, а відповідно, служить його інтересам. Держава є політичною організацією всього населення країни, його загальним надбанням і справою. Без держави неможливі суспільний прогрес, існування і розвиток цивілізованого суспільства. открыть »Функції держави
Функції держави тісно пов'язані із завданнями, але не зводяться до них. Аналіз функцій держави повинен відповідати на головні питання: 1) що повинна робити держава на певному етапі свого розвитку і як? 2) на чому повинні бути сконцентровані зусилля їх органів і відомств? Багато спеціалістів вважають, що функції держави - це перш за все певні напрямки діяльності держави, в яких виражається службова роль, завдання, цілі і закономірності розвитку. За допомогою функцій держава реалізує свої завдання і цілі, які стоять перед суспільством, чи можуть бути поставлені. У зв'язку з цим функції існують не тільки реально, але і потенційно, як здібність або можливість до певної діяльності. Держава, яка не має здібностей або не може виконувати свої головні функції, є недієздатною повністю або частково. Мета даної роботи полягає у розкритті суті функцій держави. Предметом роботи є безпосередньо сама держава. Основні задачі роботи: 1. Необхідно розкрити поняття і зміст функцій держави. 2. Розкрити суть форм і методів здійснення функцій держави. 3. Охарактеризувати види функцій держави. 4. Охарактеризувати функції держави в сучасних умовах. 1. ПОНЯТТЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ Поняття та зміст функцій держави Соціальна природа держави перш за все проявляється у функціях, так як будь-який феномен найбільш яскраво виражається тоді, коли він діє. открыть »Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУ"КПИ", Украина)
Они имеют свой аппарат, бюджет, устав, регламентирующий от- ношения членов партии. Разрабатывают идеологическую программу сво- ей деятельности, обосновывая место, роль и перспективы класса, группы, чьи интересы они выражают. Партия - это тот политический механизм, который позволяет приводить к государственной власти своих представителей. Профсоюзы, как другой важный элемент политической системы, появились на основе общественного разделения труда. Как правило они представляют собой группы людей одной и той же профессии, объ- единенных общими интересами. Задача профсоюзов - защищать интересы трудовых коллективов, быть в определенной степени в оппозиции к администрации, являться ей противовесом. Конечно, количество организаций, принадлежащих к политической системе, больше, чем рассмотрено нами. Развивается общественная жизнь, появляются новые и исчезают старые политические институты. Но особая роль в политической системе по-прежнему остается за го- сударством.75. Держава її походження і сутність. Рушійною силою розвитку суспільства є також політична система, найбільш яскраво виражена у формі держави. открыть »Інженерний геній Риму
Римські архітектурні форми практично ніколи не вмирали, навіть в архітектурі готики, здавалося б протилежної їй за духом. Антична спадщина чи отут, чи там постійно дає про себе знати в окремих архітектурних елементах, формах, будівельних прийомах. Численні культурні "відродження" у мистецтві Західної Європи і Візантії, а потім революція у свідомості людей, культурі, науці, філософії в епоху Відродження зайвий раз нагадують нам про те, що творчий потенціал римських зодчих виявився воістину невичерпним джерелом для наступних поколінь аж до 20 століття. Саме форми римської архітектури, такі як купол і базиліка, були підхоплені архітектурою християнського світу і не минали ісламських країн. Ще одна ідея римлян знайшла гідну оцінку і розвиток в епоху Відродження і послужила відправною точкою для створення особливого виду архітектури – садово-паркової. Мова йде про римські вілли – приватні заміські резиденції імператорів і багатих патриціїв, де вони могли відпочивати від суєти великого міста і важливих державних справ, насолоджуючись красою природи, з'єднаними з досконалими витворами рук людських. открыть »