Початкова освіта у Гетьманщині (друга половина XVII-XVIII cт.)
Театральная Энциклопедия
В?бран? статт?, реценз? та висловлювання, К., 1957; Чарнецький С., Нарис ?стор? укранського театру в Галичин?, Льв?в, 193 4; Кис?ль О., Укранський театр. К., 1925; Мороз 3., Укранська драматург?я та театр друго половини XIX ст.. К., 1950; М а м о н т о в Я., На театральних роздор?жжях, К., 1925; Укранський драматичний театр. т. 1, К., 1967 (в печати), т. 2, К., 1959; П ? с-к у н I. Р., Укранський радянський театр. К., 1957; Казимиров О., Укранський аматорський театр (Дожовтневий пер?од), К., 1965; Майстри укрансько радянсько сцени. Дов?дник, К., 1962; Йосипенко М., Великая дружба..., К., 1961; Марковський б.. Укранський вертеп, К., 1929; ХоткевичГ., Народний ? середнев?чний театр в Галичин?, [X.], 1924; его же, Театр 1848 року, [К.], 1932; Корифеи украинского театра. К., 1903; Борщаг?вський О., Йосипенко М., Шевченко ? театр. [К.], 1941; К у л?ни ч ?., Поет ? траг?к, К., 1964; Кис?ль О., Укранський актор Карпо Соленик, [X.], [1928]; Д?бровенко М., Карпо Соленик, К., 1951; Кропивницький М., За тридцять п'ять л?т, в кн.: Нова громада ... »
Лекции по истории Древней Церкви
Эта религиозная поэма по своему плану ясно распадается на две части, тесно связанные между собою и в начале и в окончании. Это — история «плиромы» и история «кеномы», история самого чистого бытия и история безусловной пустоты, чистого небытия. Та и другая половины в свою очередь слагаются из двух моментов, из создания и воссоздания. История плиромы. А) Первоначало, Первоотец всего сущего (Προαρχη, Προτοπατωρ) есть самосущий «Βυθος», (глубина, бездна бытия), составляющий брачную пару (συζυγια) с «Молчанием» (Σιγη), «Мыслью» (Εννοια) или «Благодатию» (Χαρις). Из этой сизигии развивается вся полнота (πληρωμα) духовного бытия, представляемая 28 новыми эонами, связанными в различные группы. Сперва является «Единородный», «Ум» или «Отец» (Μονογενης, Νους, Πατερ) в сизигии с «Истиною» (Αληθεια) ... »
Українська архітектура другої половини XVII-XVIII ст.
Українське храмове будівництво традиційно розвивалося як муроване й дерев'яне з виразною перевагою останнього, що неподільно домінувало, тоді як муроване нерідко розроблялося зусиллями приїжджих майстрів. Незважаючи на принципову відмінність, еволюція обох напрямів відбувалася у якнайтіснішому взаємозв'язку насамперед у Києві та на Лівобережжі. В українській церковній архітектурі другої половини XVII—XVIII ст. за декількох варіантів планово-просторової структури, які розвивалися паралельно, домінувала вертикальна організація простору. У ній виявилася головна тенденція українського мистецтва цього періоду — утвердження духовного начала, вираженого у вертикальному спрямуванні церков, так само, як у малярстві — в дематеріалізації форм в іконі та портреті (саме в портреті вражає особливо), в музиці — багатоголоссі хорових концертів. В основі як мурованого, так і дерев'яного храмового будівництва лежала традиційна тридільна планувальна структура, нерідко розвинута до п'ятидільної. Початки цього напряму не простежуються, однак церква Різдва Христового в Стародубі вказує на його поширення на Лівобережжі ще перед серединою XVII ст. До такого ж висновку схиляють описи церков П. открыть »
Шпаргалка по истории государства и права России
На данном историческом этапе формируется собственно Российское государство, происходят процессы объединения раздробленных феодальных государств в единое. 4. Середина XVI—середина XVII вв. – период сословно-представительской монархии. Наибольшие государственные и правовые реформы этого периода связываются с правлением Ивана IV, присоединением новых территорий к Российскому государству. 5. Вторая половина XVII–XVIII вв. – период становления абсолютной монархии. Он характеризуется значительным увеличением самодержавия в России, которое главным образом связано с именами Петра I и Екатерины II, которые своими реформами не только объединили всю власть в руках государя, но и значительно ослабили влияние на общественные отношения церкви. 6. Период формирования буржуазно-капиталистических отношений в России начался с крестьянской реформы 1861 г. Он характеризуется реформами Александра II: судебной, военной, земской, городской и др. 7. Начало XX в. – период попытки становления конституционной монархии. Он ознаменовался распространением политических идей Великой буржуазной революции в дворянских кругах России, созданием первой Государственной Думы. 8. Падение феодального типа государства и права в России – Февральская буржуазно-демократическая революция. 9. Октябрь 1917 г. – Великая октябрьская социалистическая революция ... »
Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
Водночас руйнівні елементи, які притаманні будь-якій боротьбі, не давали можливості для більш високої самоорганізації українців, хоча їхні довголітні визвольні змагання лише підтверджували природну міцність народного характеру. Друга половина XVII ст. й майже все XVIII ст. минули у безперервній боротьбі народу Правобережної України за возз'єднання з Лівобережжям. Єдину „власну свою і предків своїх вітчизну милу Україну" закликали відстоювати „правобережних" і „лівобережних" українців їхні ватажки. Але реальність життя була зовсім іншою. Розколота як з внутрішніх, так і зовнішніх причин Українська держава до кінця XVIII ст. поступово перетворилася на провінційні частини інших країн. Однак попри її руйнацію ідея незалежної України продовжувала жити серед наступних поколінь і відродилась через багато років уже за зовсім інших історичних обставин. Використована література М. ГРУШЕВСЬКИЙ. Ілюстр. іст. України. Д. ДОРОШЕНКО. Нарис., т. II, . Вид. друге “Дніпрова Хвиля”, Мюнхен, 1968. Ф. ЯСТРЕБОВ. Розклад і криза феодально-кріпосницької Системи. Історія Україн. РСР, К., 1953. О. ОГЛОБЛИН. Люди старої України. Л. ОКІЇШІЕВИЧ. Значне військове товариство в Україні-Гетьманщині ХVІІ-ХVШ ст. Мюнхен, 1948. В. ДЯДИЧЕНКО. Феодально-кріпосницькі відносини в другій половині XVIII ст. — Історія Україн. РСР, І. Н. ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО. Українське козацтво. “Українська Дійсність”, Берлін, 1944, ч. 34. К. ГУСЛИСТИЙ. Турбаївське повстання. К., 1947. Е. ДРУЖИНИНА. Северное Причерноморье. М., 1959. В. ДУБРОВСЬКИЙ. Втікачі на Південну Україну XVIII ст. “Чернігів та Північне Лівобережжя”. К., 1926. Н. ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО. открыть »
Духовна культура українського народу
другої половини XVII ст. – кінця XVIII ст. План Історичні умови культурного життя українського народу Культура козацької держави (1648–1781) Освіта і наука. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії Історично-мемуарна проза Література Театральне мистецтво Музична культура Архітектура, образотворче, декоративне та ужиткове мистецтво 1. Духовна культура України другої половини XVII – кінця XVIII ст. розвивалась у складних умовах розгортання національно-визвольної боротьби народу проти іноземних поневолювачів, що найбільш яскраво виявилось у широкому народному русі та воїнських подвигах запорізького козацтва, яке відіграло величезну прогресивну роль у війнах з Туреччиною, Кримським Ханством та Річчю Посполитою. Кульмінаційною точкою боротьби українського народу проти польської шляхти була національно-визвольна війна 1648–1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького. Козацько-гетьманська держава проіснувала понад 100 років. Вона залишала глибокий слід в історії та духовній культурі українського народу. Гетьманська Україна за часів Івана Мазепи (1687–1709), Івана Скоропадського (1709–1722), та Кирила Розумовського (1750–1764) перебувала на рівні найбільш освічених країн Європи. 2. Духовна культура українського народу досягла високого рівня в період існування козацької держави (1648–1781). открыть »
Життя та творчість Миколи Лисенка
План 1. Дитинство та родина Миколи Лисенка 2. Діяльність композитора 2.1 здобуття вищої музичної освіти 2.2 співпраця з відомими людьми 2.3 шедеври Лисенка 3. Останні роки життя видатного композитора 1. Дитинство та родина Миколи Лисенка 22 березня 1842 року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії (зараз Глобинського району Полтавської області) в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка народився син — маленький Микола, якому судилося стати справжнім велетнем української і світової музичної культури. Родове коріння Лисенків сягає самих глибин української історії і фіксується з XVII століття. Як одного з засновників старовинного козацького старшинського роду історичні документи засвідчують Якова Лисенка, який жив у першій половині XVII століття і брав активну участь у визвольній війні 1648-54 років під проводом Богдана Хмельницького. Іван, син Якова, відомий військовий та політичний діяч другої половини XVII століття, був Чернігівським, пізніше Переяславським полковником, а згодом наказним гетьманом. открыть »
Політологія Київської Русі
ЗмістВступ І. Політична думка Київської Русі 2. Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці XVI - на початку XVII ст. 3. Українська політична думка козацько-гетьманської доби (друга половина XVII - кінець XVIII ст.) Конституція П. Орлика як втілення української державницької ідеї 4. Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства 5. Політична думка наприкінці XIX - на початку XX ст. 6. Українська політична думка в першій половині XX ст. Висновки Список використаної літератури ВступТак само як людина - істота і біологічна - не може існувати без повітря, вона як істота суспільна не може жити без політики. Це твердження, на перший погляд, може здатися безпідставно перебільшеним, оскільки є чимало людей, які ставляться до політики зневажливо, вважають її брудною справою. Проте це зовсім не означає, що такі люди стоять поза політикою. Не цікавлячись політикою, не виступаючи її суб'єктом, вони за будь-яких умов залишаються об'єктом політики, зазнають впливу політичних інститутів: держави, політичних партій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації тощо та осіб, які їх представляють. открыть »
Великая Китайская стена
Ведь не изобразили же картографы на этой карте другие ``чудеса света'', например, египетские пирамиды. А Китайскую Стену -- нарисовали. Эта же Стена изображена на цветной карте Цинской Империи второй половины XVII-XVIII веков в академической 10-томной Всемирной Истории , с. 300-301. На этой карте Великая Стена изображена подробно, со всеми ее мелкими изгибами на местности. Почти на всем своем протяжении она идет ТОЧНО ПО ГРАНИЦЕ КИТАЙСКОЙ ИМПЕРИИ, за исключением небольшого самого западного участка Стены длиной не более 200 километров. По нашему мнению все это означает следуеющее. КИТАЙСКАЯ ВЕЛИКАЯ СТЕНА БЫЛА ПОСТРОЕНА В XVI-XVII ВЕКАХ КАК ПОЛИТИЧЕСКАЯ ГРАНИЦА МЕЖДУ КИТАЕМ И РОССИЕЙ = ``МОНГОЛО-ТАТАРИЕЙ''. Если после этих карт кто-то снова повторит, что Стену построили все- таки в III веке ДО НАШЕЙ ЭРЫ, то мы ответим так. Может быть, вы и правы. Не будем спорить. Но в таком случае придется допустить, что ``древние'' китайцы обладали настолько поразительным даром предвидения, что точно предсказали -- как именно будет проходить граница между Китаем и Россией в XVII-XVIII веках НОВОЙ ЭРЫ, то есть через две тысячи лет. открыть »
История Украины
У політиці їхньою метою було визнання українців як окремого народу в межах демократичної федеративної Росії. Зусилля молоді певною мірою вплинули на представників старшої генерації, які стали діяти рішучіше та енергійніше. У 1897 р. з ініціативи В. Антоновича і О. Кониського була заснована підпільна Всеукраїнська загальна організація, що поставила за мету об'єднати всіх українських діячів під своєю орудою. Вона започаткувала видавництво «Вік», влаштовувала Шевченківські свята тощо. Однак і ця організація приділяла головну увагу питанням не політичним, а культурним. Проте вимоги національно-політичного характеру посідали у суспільно- політичному житті України дедалі значніше місце, поступово набираючи загальноукраїнського масштабу. Галицькі українці, наприклад, створюють свої організації, впроваджують українську мову в школах. Важливу роль у формуванні національної свідомості та піднесенні культурно-освітнього рівня народу відіграло створення у 1868 р. товариства «Просвіта». Отже, другу половину XIX ст. і особливо його кінець можна оцінити як важливий етап підготовки та збирання українських сил до боротьби за незалежність, за українську державність.30. Національна політика російського царизму щодо України Незважаючи на переслідування й утиски з боку царського уряду, український національний рух наприкінці 60-х років продовжував розвиватися. открыть »
Абсолютна монархія у Франції
Йому був підпорядкований весь централізований державний механізм: армія, поліція, адміністративний апарат, суд. Всі французи, включаючи і дворян, були підданими короля, зобов'язані беззаперечно покорятися. При цьому абсолютна монархія послідовно захищала класові інтереси дворянства. Феодали так само розуміли, що в умовах загострення класової боротьби придушення селянства можливе лише за допомогою жорсткого державного абсолютизму. У розквіт абсолютної монархії в країні утвердилось соціально-політичну рівновагу двох основних експлуатаційних класів - привілейованого і такого, що має державні пости дворянства і набираючої сили буржуазії. Значущу роль в становленні існуючого ладу у Франції зіграв перший міністр Людовика XIII - Рішельє. У період з 1624- 1642 рр. він, роблячи величезний вплив на короля, практично правив країною. При цьому його політика захищала інтереси дворянства, в чому Рішельє бачив зміцнення абсолютизму. При Людовику XIV (друга половина XVII - початок XVIII століття) французький абсолютизм досягає вищого ступеня свого розвитку. открыть »
Беларусь в составе Речи Посполитой
К Австрии отошла часть Люблинского воеводства, Подлясского, Сандомирского, Брест-Литовкого. К Пруссии отошла остальная часть польских земель. 25 ноября 1795 г. от престола отрекся последний король Станислав Август Понятовский. Некогда могучее государство перестало существовать. 6. Культура Беларуси в XVII - XVIII вв Во второй половине XVII - XVIII вв. условия для развития белорусской национальной культуры ухудшились. Усилились полонизация и окатоличивание населения восточных земель Речи Посполитой. Белорусский язык постепенно вытеснялся из судебного и государственного делопроизводства, а в конце XVIIв. его использование как официального и письменного языка было запрещено. Постановлением сейма в 1696г. все переводилось на польский язык. С XVIIв. книги печатались на польском, французском, латинском, итальянском, немецком, русском, еврейском языках. Усилилось ущемление прав православных и протестантов. В 1668 г. Cейм запретил переходить из католичества в другие вероисповедания. Православной шляхте, священникам, мещанам был запрещен доступ в государственные органы власти. открыть »
Иверский монастырь
Но строители Успенского собора ввели в архитектуру здания и некоторые новшества. Отсюда — неповторимое лицо, индивидуальный художественный образ памятника. В Успенском соборе была сооружена круговая галерея — редкое явление в архитектуре. Обычно галерея храма располагалась с одной, двух или с трех сторон, не распространяясь на восток. Огромные окна в центральном объеме здания — тоже неожиданный прием. В архитектуре того времени и более раннего периода такие окна не применялись. Барабаны на соборе не круглые, как обычно, а восьмигранные. Русские зодчие XII века использовали такие варианты, но они встречались довольно редко и позднее были забыты. Вновь они появились на культовых постройках второй половины XVII—XVIII столетия. Излюбленным приемом древних мастеров были архитектурные контрасты. Это можно видеть и в архитектуре Успенского собора. Строгому, мощному, кубическому объему храма противопоставлена приземистая галерея-паперть. Ее стены несколько оживляют спаренные окна с тонко профилированными дугами над арочными перемычками. Однако этот мотив заключен в другую, глубокую арку простой и даже грубоватой формы. открыть »
Из каких идей родилась социология: интеллектуальные истоки новой науки
Если ранее социально-реалистическая позиция обосновывалась главным образом моральными и религиозными аргументами, а социально-номиналистская, индивидуалистическая (присущая философам-просветителям, экономистам либерального направления, этикам-утилитаристам) - научными, то в первой половине XIX в. эти две позиции поменялись местами: . Таким образом, идея общества как особого естественного образования соединилась с идеей естественной науки, т. е. знания о неизменных естественных законах, прежде всего законе прогресса, знания, получаемого рациональными и эмпирическими методами и способного обеспечивать практическое усовершенствование социальных механизмов (или, иначе говоря, прогрессивное развитие социальных организмов), опираясь на их естественные тенденции и подчиняясь им. Из соединения этих идей и родилась новая наука. 5. Заключение: когда и где начинается социология? Существуют различные точки зрения на вопрос о времени и месте возникновения социологии. Одни историки науки относят зарождение социологии к античности, другие - к XVII-XVIII вв., третьи - к XIX в., а четвертые - лишь к XX столетию. По-разному определяется и место возникновения этой науки. открыть »
Діяльність земств у напрямку допомоги населенню
Саме в цей період земствами знову піднімається питання про загальне навчання. Міністерство народної освіти внесло в II Думу законопроект про введення загального навчання. Для цього земства і міста повинні були виробити мережі шкіл для загального навчання і плани їхнього здійснення. У випадку міністерство обіцяло призначити допомога на зміст учительського персоналу – 390 руб. На шкільний комплект (учитель, законовчитель і 50 душ учнів). II Дума була розпущена, не устигнувши вирішити це питання. Проте 13 червня 1907 р. Постановою Ради міністрів у розпорядження міністерства народної освіти на другу половину 1907 р. Було передано з цією метою 700 тис. Карбованців. III Державна Дума прийняла закон 3 травня 1908 р. Про підвищення асигнувань на початкове утворення. 22 червня 1909 р. Був утворений шкільно-будівельний фонд для видачі позичок земствам і містам. На це виділили 1 млн. Карбованців. Були встановлені правила видачі позичок з цього фонду і безповоротних посібників засобів скарбниці. Законопроект 1907 р. Більше не розглядався. Однак до 1 жовтня 1909 більшість земств устигло провести підготовчу роботу і збудити клопотання про допомога на введення загального навчання. открыть »
Соціально-економічний розвиток України у XVII ст.
Останні мали обмежене право на самоуправління. На них щодалі сильніше впливала козацька старшина. Кількість міст на Слобожанщині протягом другої половини XVII ст. зросла утроє. З'явилися Суми і Зміїв (початок 50-х років), Лебедин (1652), Харків (1654 - 1656), Мерефа (1658) та інші міські поселення. На Запоріжжі міст не було. Ремесло на Лівобережжі та Слобожанщині розвивалося в межах цехової системи з її суворою регламентацією виробничих процесів. Але національно-визвольна війна послабила, а то й скасувала різні, в тому числі й цехові, заборони та обмеження. Нехтуючи ними, окремі ткачі, чоботарі й інші майстри дедалі частіше послуговувалися в своїх майстернях працею вільних наймитів. Вони застосовували нові прийоми та інструменти в своїй роботі. Ремесло перетворювалося на дрібнотоварне виробництво. Таким було чоботарювання (шевство) в Києві, Полтаві, Острі, виробництво посуду в Чернігові, Печенігах, Чугуєві, Новому Осколі, виготовлення продуктів харчування в Києві, Ніжині, Стародубі тощо. Але на шляху цього об'єктивного процесу стояли корпоративні інтереси цехових об'єднань, на захист яких виступали й правлячі кола. Полковники Полтавського полку в 1667 і 1709 pp. спеціальними універсалами закріплювали право цеху шевців м. открыть »
Приоритет прав человека в правовом государстве
Правовое государство и его роль в обеспечении прав человека Впервые термин «правовое государство» (или «государство права») употребил немецкий ученый К.Т.Велькер в своей книге «Конечное основание права, государства и наказания», вышедшей в 1813 г., а действительно сама идея такого государства справедливого по отношению к человеку полно была развита И. Кантом, но теория правового государства имеет свою более древнюю историю развития: Разработка отдельных фрагментарных положений теории правового государства были предприняты ещё в Древней Греции и Древнем Риме – Сократом, Платоном, Аристотелем, Цицероном, а в средние века – Мартином Лютером. Но подлинный рассвет данной теории начинается именно в новое время, в период буржуазных революций и смены традиционных государств – государствами конституционными. Таким образом, правовое государство – это продукт нового времени. В основе современных концепций правового государства лежат идеи немецкого философа И.Канта, Дж.Локка, Ш.–Л.Монтескье, В.Ф.Гегеля и других просветителей XVII – XVIII в.в. Они полагали, что на смену полицейскому, бюрократическому государству эпохи абсолютизма (которое Кант называл государством произвола) должно придти правовое государство, в основе которого лежит идея автономной области, обладающей неотьемлимыми правами. открыть »
Обязательственное право: история и современность
Исковая давность по займу устанавливалась в 15 лет, частичная уплата долга прерывала течение давности. Несмотря на запрещения, взыскание процентов по договору займа фактически продолжалось. Однако эти взыскания не могли уже иметь правовой защиты в суде. Законодательство предусматривало порядок заключения договоров. Наиболее крупные сделки оформлялись крепостным порядком, при котором документ, удостоверявший сделку, составлялся площадным подьячим при обязательном участии в этом не менее двух свидетелей. Менее крупные сделки могли оформляться домашним способом. В законе точно не определялся круг сделок, которые должны были оформляться крепостным порядком. Предусматривались способы обеспечения исполнения договоров — залог и поручительство. Законодательство уделяло внимание также и обязательствам из причинения вреда. Устанавливалась ответственность за причинение вреда, вызванного потравами полей и лугов. Собственник скота, потравившего угодья, обязывался возместить убытки их владельцу. Задержанный при потраве скот подлежал возвращению собственнику в целости и сохранности. 1.5 Период образования и развития абсолютной монархии в России (вторая половина XVII — XVIII в.)Экономическое развитие страны в данный период времени нашло свое отражение в обязательственном праве, прежде всего, через правовое регулирование договоров. открыть »
