Свойства животных в этих произведениях облекались в символические одежды, и единорог занял прочное место в числе других популярных изображений. По своей основной функции он символизировал грозную силу смерти, но одновременно вошёл в вереницу прообразов новозаветного цикла событий. Индрик-единорог символически связан с Богородицей и младенцем Христом, и в марке издательства тем самым содержится намёк на его традиционно гуманитарную направленность. Расскажите подробнее об основных направлениях вашей работы Мы изначально позиционировали себя как научное гуманитарное издательство широкого профиля, но самым главным является историко-филологическое направление. Издаём научную литературу по разным областям славяноведения. С самого начала «Индрик» был связан с Институтом балканистики РАН, преобразованным позже в Институт славяноведения, и в его планах преобладали и преобладают до сих пор славистические исследования широкого диапазона: по литературе, лингвистике и фольклору, по истории и духовной культуре восточных и западных славян, по этнографии и географии, по святоотеческой письменности и искусству ... »
Философские аспекты культуры /Укр./
При цьому істотне значення має відповідь на питання, яка форма взаємодії культур, його спрямованість. Найбільш продуктивною і безболісною є взаємодія культур, що існують у рамках спільної для них цивілізації. А взаємодія культур, що належать різним цивілізаціям, не завжди є благом. Наприклад, взаємодія європейських і неєвропейських культур, культур Сходу і Заходу може здійснюватися відповідно до різних сценаріїв: поглинання західною цивілізацією східних, проникнення західної цивілізації в східні, співіснування обох цивілізацій (Японія). Бурхливий розвиток науки і техніки європейських країн, потреба в забезпеченні нормальних умов життя для населення земної кулі поставили з усією гостротою проблему модернізації традиційних цивілізацій. Проте спроби модернізації для багатьох країн закінчилися невдачею. Особливо катастрофічними були наслідки модернізації традиційних ісламських культур. Нав'язування чужорідних принципів, руйнація традиційного побуту життя, урбанізація, несумісність культурних орієнтацій із “меркантильною” економікою Заходу викликали психологічну напруженість у населення. открыть »
Древняя Русь и Великая степь
Они либо сохраняют привычную идеологию, либо принимают ту, которую им навязывают силой. Но в данном случае никто не имел силы, достаточной для внедрения новой веры в среду свободных кочевников. Те отвечали просто: «Не будь ты нашим благодетелем, оставь в покое наши души». Принимали же они то исповедание, которое им искренне нравилось. А так как вкусы входят в поведенческие стереотипы как компоненты, то наличие трех разных исповеданий, принятых в одну эпоху, указывает на рост пассионарности этнических систем в XIPв., после которого различия веры стали постепенно сглаживаться и образовался тот монгольский политеизм, который был описан в XIXPв.[734] Однако это была не исходная форма генезиса духовной культуры монголов и бурят, а конечная, финал напряженной до высокого трагизма истории монгольского взлета 12011370Pгг. Почему так быстро? То, что горит ярко, сгорает быстро! Но сейчас нам важно посмотреть на то, как начинался процесс этногенеза, давший такой небывалый, хотя и кратковременный эффект. 113.PВойна в степи Хотя само по себе различие идеологических систем не вызывает войн, но такие системы цементируют группы, готовые к войнам. Монголия XIIPв. не была исключением. Уже в 1122Pг. господство в восточной части Великой степи делили монголы и татары, а победоносные на других фронтах чжурчжэни заняли наблюдательную позицию.[735] Затем в 1129Pг., когда чжурчжэньский корпус, преследовавший отступавших на запад киданей, выдвинулся в Степь, монгольский глава Хабул-хаган объявил чжурчжэням войну, чем остановил их войска и принудил их вернуться в Китай, чтобы избежать столкновения ... »
Шпаргалка по философии (вступительные экзамены в аспирантуру НТУУ "КПИ")
смотреть на рефераты похожие на "Шпаргалка по философии (вступительные экзамены в аспирантуру НТУУ КПИ) " 1. Философия в контексте духовной культуры человечества.(Фролов, Радугин) Что такое духовная культура? Новиков: Духовная культура человечества включает в себя массив опыта человечества, отношение людей и общества к природе и жизни. Многообразие форм жизнепроявления определяет многообразие форм сознания. Духовная культура представляет собой лишь определенную сторону, "срез" духовной жизни, в известном смысле ее можно считать ядром духовной жизни общества. Духовная культура обладает сложной структурой, включающей научную, философско-мировоззренческую, правовую, нравственную, художественную культуру. Особое место в системе духовной культуры занимает религия. В обществе духовная культура проявляется через процесс освоения ценностей и норм предшествующих поколений, производство и развитие новых духовных ценностей. Духовная культура общества находит свое выражение в различных формах и уровнях общественного сознания. Рассмотрим, каим образом происходило становление философии в системе духовной культуры. 1) Ф. как теоретический уровень мировоззрения. открыть »
Русская философия: энциклопедия
Его статьи посвящены творчеству К. Д. Бальмонта, Л. Н. Андреева, Брюсова, М. Горького. Однако главным предметом его занятий оставалось изучение славянской религии и искусства. В 1914Pг. Выходит одна из наиболее значимых работ ученого «Язычество и Древняя Русь», посвященная реконструкции языческого мировоззрения и анализу архаических форм отечественной духовной культуры. В нач. Первой мировой войны он ушел добровольцем в ополчение, но затем был переведен на работу военным цензором. С 1917Pг. находился вместе с рус. экспедиционным корпусом во Франции, участвовал в боях на Салоникском фронте. В 1918Pг. перебрался в Югославию, где продолжил преподавательскую (проф. ун-тов в Скопле и в Белграде) и научную деятельность. Занимался изучением средневековой эстетики, эстетикой рус. символизма, а также историко-религиозной проблематикой. В изучении дохристианских форм мировоззрения и народного творчества А. придерживался сравнительно-исторического метода, разработанного А. Н. Веселовским, совмещая их с трактовками миграционной школы ... »
Правові відносини
Правові відносини як форма існування права займає важливе місце в правовому регулюванні суспільних відносин. Подібно тому, як не можливо в практичній діяльності вважати думку об’єктів самим об’єктом, неможливо і юридичні формули поведінки суб’єктів права, вирощених на мові законодавчих актів, вважати дійсним правом. Цінність і значення правових відносин, як форми права заключається в їх реальності. Саме з правовими відносинами пов’язана дійсність права. Відповідної реальної поведінки людей-суб’єктів права - в процесі реалізації ними своїх юридичних прав і обов’язків юридичному змісту законів являється окремим завданням правового врегулювання. Тільки реальні правові відносини можуть розглядатися в якості критерія істини при оцінці відповідальності юридичних законів об’єктивним закономірностям життя суспільства і відповідальності сформульованих законодавцем правових норм і втілених в дійсність. Правові відносини являються правовою діяльністю практики, практичної діяльності наділених розумом і волею людей, соціальних груп, класів і т.п. По реалізації ними своїх індивідуальних і суспільних цілей і задач. открыть »
Духовная жизнь общества
Это совокупность условий, которые способны не только поддерживать, а еще и развивать способности человека, его человеческие чувства, его способность находить свое достойное место в мире. Выполнение этих целей культуры - задача очень сложная. Для решения этих сложных задач и формирует в обществе многогранное здание культуры. 3. Сложность, многопрофильность понятия культуры Некоторые важные проявления культуры: язык; важное составляющее любого народа условия жизни, работы условия качества образования условия армейской службы характер общеполитических устройств уровень судопроизводства (правовая) уровень науки, техники уровень искусства. Всю культуру делят на: индивидуальную и общественную. Формы общественных духовных культур: моральная художественная религиозная сфера науки философия 4. Мораль как формы духовной культуры или общественное сознание. Философская этика Мораль от лат "моралис" - нравственность. Поэтому они - синонимы. Иногда их смысл различен. И тогда под моралью понимаются нормы, принципы, устои, которым подчиняется человек. открыть »
Шпоры по международной экономике
Вона характеризується високим рівнем безробіття, швидкою інфляцією, економічним спадом, політичним хаосом(частіше у країнах, що розвиваються). Прискорення світового НТП різко підвищило вимоги до ефективності економіки всіх держав, активізувало намагання країн, що розвиваються подолати економічну відсталість. Методологія аналізу соц-екон перетворень у країнах що визволились, вимагає відрізняти їх техніко-орган форми, пов ’язані з функц-ням продукт сил(загальне), та подолання відсталості виробничих відносин, тобто перетворення в соціально-економічних формах(особливе). Як форма існування і розвитку продуктивних сил, виробничі відносини не можуть не відображати їх стану. В економіці країн, що розвиваються діють дві підсистеми виробничих відносин – та що змінюється (неринково-традиційна) і та що змінює (ринкова). Аналіз усієї системи виробничих відносин буде неможливим якщо не будуть враховуватися ті виробничі відносини які виникають у ході становлення системи і при занепаді її. Ці виробничі відносини і є перехідними. открыть »
Общие места науки и образования
При этом вполне понятно, что независимая, не идеологизированная наука не может лицеприятствовать. Заблуждением было бы думать, что от науки можно ожидать деликатности, терпимости, поддержания чувства собственного достоинства в каждом человеке, освобождения от предубеждений или пристрастий, например, морального характера. Рассматривая основные категории философии – справедливость, красота, истина – " как разные аспекты духовной культуры, выделяемые по отношению к формам фиксации духовной культуры", Ю.В. Рождественский указывает на тот факт, что "позитивные знания содержат истину, но эта истина не обязательно прекрасна и нередко несправедлива". Наука должна быть бесстрастной и поэтому она беспощадна. В поисках истины она требует дисциплины и соблюдения строгих правил. К тем, кто их нарушает, она может оказываться жестокой. Наука не может учитывать чувства. Научные результаты могут даже причинять страдания. У науки есть две цели – поиск истины и умножение знания. Очень трудно предположить, что чернокожие ученые не понимают всего этого. открыть »
Онтогенез особистості
Перелічені атрибутивні властивості потреби окреслюють (нехай поки що і схематично) її природу. Лише тепер ми можемо провести аналіз онтогенезу особистості, який є формою існування і дискретним виявом-втіленням потреби. В контексті цього передчувається посилена увага наших читачів до терміну «потреба». Традиційно, принаймні, у вітчизняній психології, це поняття використовується для опису найбільш примітивних, нерозвинених, суто натуральних енергетичних тенденцій організму (і — виключно організму), реалізація яких забезпечує його чисто біологічне адаптивне існування. За рахунок чого має долатися так витлумачена потреба? Звісно за рахунок соціокультурних, вищих потреб. Звідки беруться ці потреби?. І от відповідь на це питання являє собою справжній «момент істини», оскільки вона водночас є методологічною позицією, яка буде реалізовуватись у подальших теоретичних побудовах авторів. Існують три варіанти відповіді: особистісні (власне, людські, соціокультурні, — термінологічні тонкощі тут не є важливими) потреби є такими, що «закладені» в людині початкове і потім — «розгортаються». открыть »
Облігації
В Україні ж дещо деформована ситуація на фондовому ринку. Обсяг зареєстрованих емісій акцій склав 12257 млрд. грн., що складає 50% від емісій всіх цінних паперів (не включаючи державні забов’язання) за період 1996-98 років (24508 млрд. грн.). А обсяг ОВДП, що знаходився в обігу на 1.10.98 складав 11,9 млрд. гривень за даними Мінфіну (13,3 – за даними НБУ), враховуючи те, що ОВДП випускаються з 1995 року (31 трлн. карбованців – близько 304 млн. гривень). Багатогранність такого цінного паперу під назвою облігація дозволяє підібрати той її різновиж, який найбільш повно відповідає можливстям і інтересам суб’єктів фондового ринку – держави, інвесторів, емітента і посередника. Для групування облігацій і формування їх різновидів існує багато класифікаційних ознак. Кожна з цих ознак певним чином впливає на особливості обігу того чи іншого цінного паперу. Наприклад такі ознаки як: форма існування, строки погашення (обігу), характер володіння, коло обігу, яким чином формується і виплачується доход по облігаціях, наявність фонду погашення, можливість відзиву облігації емітентом або пред’явлення до погашення влісником, тощо визначаються на стадії прийняття рішення про емісію і багато в чому визначають майбутнє “життя” облігації. открыть »
Деятельность Н.И. Толстого в области славистики
Будучи славистом с необычайно широкими профессиональными интересами и свободно владея материалом, он сосредоточил внимание на культуре южных славян, украинско-белорусского Полесья, Карпат и Русского Севера. Н. И. Толстой создает школу этнолингвистики: объектами анализа Толстого и его учеников становятся славянские мифы, ритуалы, народный календарь, демонология, поверья, стереотипы обыденного и ритуального поведения, обрядовая лексика и фразеология, ритуальные тексты (песни и заговоры и др.), символика, система метафор и прочие формы традиционной духовной культуры славян. Язык в исследования Н.И. Толстого трактуется как сила, пронизывающая все стороны культуры, служащая инструментом ментального упорядочения мира и средством закрепления этнического мировидения. Взаимосвязь языка и невербальных реализаций культуры, когда язык не только отражает культуру, но и оказывает влияние на оформление неязыковых культурных кодов. С другой стороны, изучение механизмов языковой эволюции требует выявления факторов, лежащих за пределами языка. К изучению этнолингвистики Толстой применяет методы и способы изучения, выработанные в современной лингвистике. открыть »
Оцінка ефективності організаційного управління в охоронному агентстві
Подібним чином керівники діють, як правило, у стандартних ситуаціях. У складних же нестандартних ситуаціях керівники виконують сукупність описаних вище управлінських дій у повному обсязі. При цьому для розробки проектів складних і відповідальних управлінських рішень керівниками можуть створюватися різні групи із кваліфікованих фахівців. Нерідко проекти майбутніх рішень представляються керівникам різними ініціаторами. Для вдосконалювання змісту й форми проектів управлінських рішень практикується їхнє обговорення за участю всіх зацікавлених керівників у найрізноманітніших формах. Узгодження проектів здійснюється керівниками в тому випадку, якщо це передбачено процедурою підготовки управлінських рішень. У таких випадках узгодження є обов'язковою умовою дієвості даних рішень. У практиці можливо також ініціативне узгодження, необхідне для з'ясування думок зацікавлених керівників і наступного обліку їх у даних рішеннях. Візування проектів управлінських рішень передбачається для забезпечення їхньої відповідності вимогам законності. Воно здійснюється відповідними керівниками, а також юридичними службами органів безпеки. Іноді візування проводиться усередині тих або інших організаційних ланок і являє собою форму узгодження проектів у внутрішньоланковому масштабі. РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИКО-РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА 2.1 Проблеми управління Управлінські проблеми варто розуміти як форми існування й вираження протиріч між уже назрілою необхідністю в успішності службової діяльності виконавців, функціонування різних організаційних ланок і ще недостатніми умовами для досягнення таких успіхів. открыть »
Развитие философии /Укр./
Багато які дослідники дотримуються точки зору, згідно з якою цивілізація охоплює лише матеріально-технічні цінності і блага, тоді як культура охоплює духовну сферу, творчі процеси. Під цивілізацією розуміється також сукупність форм існування людства, його діяльності, духовного світу, взаємовідношення з природою. Цивілізація являє собою організаційно-регулятивний аспект людської дійсності. Її, як і всі феномени людської життєдіяльності, потрібно розглядати через призму взаємозв'язку категорій суті і дійсності. Субстанціональною основою цивілізації є суть людини. Тому вона і з'являється як одна з форм людської дійсності, одна з найважливіших аспектів прояву людської суті. У той же час цивілізацію потрібно розглядати з точки зору її власної суті і конкретних форм її вияву насправді. Термін цивілізація (від лати. civil - цивільний, державний) з'явився в XVIII віці. Він був вжитий Мірабо в роботі "Друг людей або трактат про народонаселення" (1757р.). Розглядаючи питання про категоріальний статус поняття цивілізації, потрібно пам'ятати, що зміст цього поняття складався історично і на різних етапах історії, різними мислителями розумілося по-різному. открыть »
Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУ"КПИ", Украина)
Теоретичний рівень суспільної свідомості являє собою найдосконалішу форму узагальнення дійсності. Це найбільш розвішена форма організації знання – у вигляді теорії. Суспільна свідомість – складова духовної культури суспільства. До духовної культури належать результати людської діяльності: наука, філософія, мистецтво, мораль, право і відповідні установи: Інститути, театри, школи, музеї. Людина – творепь культури, її споживач і продукт. Створюючи культуру, вона створює себе. Духоваа культура несе на собі відбиток рис суолільно- економічної формації та класів, нації, що її створюють. Світогляд відбиває дійсність у її цілісності – як природничо-суспільний світ життя і діяль-ності людини – в її значущості для людини – крізь призму суспільних відносин, життєвих Інтересів. Чільне місце в структурі суспільної свідомості посідають її форми. За допомогою форм суспільної свідомості остання стає реальним компонентом суспільного буття. Основними формами суспільної свідомості є: політична і правова свідомість, мораль, мистецтво, релігія, філософія, наука. Кожну з цих форм вивчають окремі науки: юриспруденція, політологія, етика, естетика і т.ін.67. Суспільне буття, як діяльність. открыть »
Інженерний геній Риму
Зв’язана у своєму розвитку з постійно мінливими матеріальними потребами людини, з розвитком науки і техніки, архітектура є однією з форм матеріальної культури. Разом з тим архітектура – один з видів мистецтва. У художніх образах архітектури відбиваються і лад громадського життя, і рівень духовного розвитку суспільства, і його естетичні ідеали. Архітектурний задум, його доцільність розкриваються в організації просторів інтер’єру, в угрупуванні архітектурних мас, у пропорційних відносинах частин і цілого, у ритмічному ладі. Співвідношення інтер’єру й обсягу будинку характеризує своєрідність художньої мови архітектури. Велике значення має художнє оформлення зовнішнього виду будинків. Як жоден інший вид мистецтва, архітектура постійно впливає своїми художніми і монументальними формами на свідомість маси людей. Вона відкриває своєрідність навколишньої природи. Міста, подібно людям, мають неповторне обличчя, життя, історію. Вони оповідають про сучасне життя, про історію минулих поколінь. Різноманіття суспільних потреб людини народжує розмаїтість типів архітектури: житлової, суспільно-цивільної, промислової. открыть »
Авторские преобразования
Он судил русскую жизнь в первую очередь как просветитель – с точки зрения разумности, логичности её устройства, поэтому в поле его зрения часто попадают всяческие отклонения от норм. Фаресов А.И. Против течений ., Спб., 1904г. Лесков Н.С. Соб.соч. В 12т., М., 1989г. Проникновению в сущность народного миросозерцания и воспроизведению его в адекватных формах способствовало близкое знакомство Лескова с бытовой и духовной культурой народа. Его произведения пропитаны фольклором. В них звучат лирические, обрядовые, сатирические песни, пословицы, заговоры, скороговорки. Это дало отпечаток на язык произведений Н.С. Лескова. 1 Лесков обладал выдающейся языковой памятью. Подробнейшую дифференциацию речи персонажей он считал одной из главных задач писателя. ”Постановка голоса у писателя, - говорил он, - заключается в умении овладеть голосом и языком своего героя.” 2 В расширении функции слова – главный вклад писателя в развитие русского реализма. М. Горький заметил, что в отличие от Гоголя, Тургенева, Гончарова, Л. Толстого, которые ”любили создавать вокруг своих людей тот или иной фон”, ”широко пользовались пейзажем, описаниями хода мысли, игры чувств человека”, Лесков ”писал не пластически – а рассказывал и в этом искусстве не имеет равногосебе”. открыть »
Молодіжна субкультура
До наступного фактору - впливу оточуючого середовища - мають відношення навколишні, суспільні, матеріальні та духовні умови існування людини. Однією із складових кожного з цих факторів являється культура, як історично визначений ступінь розвитку суспільства та людини, який відображається у результатах матеріальної та духовної діяльності. Існують різні способи класифікації цього поняття, найбільш поширеним з яких є розділення культури на матеріальну та духовну, до якої відносять сферу виробництва, розповсюдження та споживання результатів духовної діяльності. Також до духовної культури належать різноманітні види духовної творчості, освіта, виховання та діяльність засобів масової комунікації - преси, радіо, кіно, телебачення та культурно-освітніх установ. (Естетика. Словник. М.,1989.-с.167.) Але наприкінці ХХ століття з’явився новий термін на базі поняття “культура”; термін який зараз широко застосовується у сучасній педагогічній науці. Це “субкультура” (підкультура) - поняття, яке характеризує культуру групи або класу, що відрізняється від панівної культури або протистоїть їй. открыть »