Хронічні гепатити. Пієлонефрит

Показані свіжі овочі та фрукти, які мають Діуретичну властивість (кавуни, дині, кабачки, виноград, черешня та інш.). Дезінтоксикаційна, метаболічна терапія показана в період максимальної активності мікробно-запального процесу в нирках, виражених симптомів інтоксикації. Для внутрішньовенного введення використовують 5—10 % розчин глюкози. Гемодез, неогемодез у нейрологічних хворих не використовують. Використовують препарати, що активують обмін і стабілізують мембрани — рибоксин, фосфаден, if Фі Можливе сумісне призначення дезінтоксикаційної терапії і сечогінних препаратів (фуросемід, лазикс у дозі 1—2мгна 1 кг маси тіла 4 мг на 1 кг маси тіла) за відсутності обструкції. 4. Антибактеріальні препарати призначають після посіву сечі з урн хуванням чутливості до них виділеної мікрофлори. При відсутності цих даних застосовують антибіотики широкого спектра в поєднанні з уро антисептиками (препаратами нітрофуранового ряду — фурагін, фура маг, фурадонін у дозі 5—8 мг на 1 кг маси тіла на добу або ко-тримокса зол). Перевагу віддають бактерицидним препаратам (чи бактерицидній концентрації): цефалоспоринам II—III генерації, пеніцилінам III— IV генерації, фторхінолонам у підлітків. Після відміни антибіотикіп (частіше через 2—4 тиж від початку лікування) призначають препарп ти налідиксової кислоти (неграм, невіграмон — 50—60 мг на 1 кг маси тіла на добу), оксолінової кислоти (грамурин — 20—ЗО мг на 1 кг маси тіла на добу), 5-НОК(удозі8—10 мгнаї кг маси тіла на добу). Можли ве використання сульфаніламідних препаратів, паліну (препарат піпо мідинової кислоти). Антибактеріальне лікування з урахуванням виді леної мікрофлори та її чутливості до препаратів проводять протягом 6 8 тиж. У подальшому призначають переривчастий курс лікування уросептиками, травами протягом 3 міс (20, 15, 10 днів місяця — уро-септики; 10,15, 20 наступних днів місяця — трави). Поряд з антибак теріальною терапією хворим призначають полівітаміни, препарати, які коригують порушення мікроциркуляції і кровообігу в нирках (трентал, цинаризин), засоби, які поліпшують імунобіологічну реактивність ди тини (метилурацил, пентоксил, продигіозан, левамізол, елеутерокок, заманиха, ехінацея). За наявності ознак склерозування паренхіми ни рок призначають делагіл протягом 6 міс. Після ліквідації ознак активності запального процесу в нирках рекомендується використання фітотерапії. При виявленні у хворого на пієлонефрит обструктивних порушень н боку сечової системи рекомендується консультація дитячого уролога, н за необхідності — оперативне лікування. Лікарські рослини, які використовують при лікуванні пієлонефриту в дітей Лікарські рослини, які використовуються при лікуванні пієлонеф риту, змішують у рівних кількостях. Заливають 1 столову ложку збо dv 0.5 л окропу і настоюють півгодини; пити по 100—150 мл на добу. 3. Гломерулонефрит 3.1 Сучасні уявлення про патогенез гломерулонефриту Гломерулонефрит — це гетерогенна група захворювань нирок з рівною клініко-морфологічною картиною, перебігом та наслідками. Це імунне запалення нирок з ініціальним і переважним ураженням Клубочкового апарату, що проявляється ренальними та екстрареналь-Мими симптомами.

Історія України

Ніби цього було мало, у 1946 р. прийшли катастрофічна посуха й голод. Незважаючи на явні хронічні проблеми колгоспів, радянське керівництво рішуче відновило політику колективізації й стало навіть активніше проводити її. У 1946 р. було вжито заходів, щоб відібрати у селян землю та реманент, які їм удалося «приватизувати» під час війни. Наступного року Микита Хрущов розпочав на Україні, цій сільськогосподарській лабораторії Радянського Союзу, гучний проект, спрямований на розв'язання аграрних проблем. Він передбачав об'єднання колгоспів у гігантські «агроміста», що теоретично мало сприяти високоефективному використанню гостродефіцитної сільськогосподарської техніки; водночас кожне з них мало забезпечити близько 5 тис. мешканців усіма благами міського життя. Проект також передбачав ліквідацію присадибних ділянок, з яких селяни отримували більшу частину продуктів харчування. Нарешті, він обіцяв надати режимові право ще суворішого контролю над сільським населенням. Проте, оголосивши про ліквідацію крихітних, але таких життєво необхідних для селян ділянок, режим зайшов надто далеко: пасивний опір і гучні протести набрали такого розмаху, що уряд мусив відмовитися від проекту «агроміст» ... »

Внутренние болезни

Назначается десенсибилизирующая терапия. Течение. Длительное, острое, подострое, хроническое. Прогноз. Зависит от основного заболевания и характера выпота, чаще выздоровление. Профилактика. Направлена на предупреждение и своевременное лечение заболеваний, которые могут осложняться воспалительными процессами в плевре, раннее распознавание наличия плеврального выпота, его эвакуация. 43.PДИФФУЗНЫЙ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ (ЭТИОЛОГИЯ, ПАТОРЕНЕЗ, КЛИНИКА ОСТРОГО ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТА) Иммуноопосредованное воспаление с преимущественным исходным поражением клубочков и вовлечением в патологический процесс всех почечных структур. Подразделяется на острый и хронический гломеру-лонефрит. Истинный острый гломерулонефрит только тот, который доказан прижизненным морфологическим исследованием. В остальных случаях развивается хронический гломерулонефрит, имеющий острое начало. Этиология. Экзогенные факторы: бактерии (b-гемолитический стрептококк группы А (штаммы 12, 43, 49), белый стафилококк, бычья коринебактерия, энтерококки, тифозная сальмонелла, бледная трепо-нема, диплококки), вирусы (цитомегаловирус, вирусы простого герпеса, гепатита В, Эпштейна-Барра), грибы (Candida albicans), паразиты (малярийный плазмодий, шистосома, токсоплазма), лекарства, яды, чужеродная сыворотка ... »

Комплексна фізична реабілітація при хронічних запалювальних захворюваннях нирок на полікліничному етапі реабілітації

Останніми роками значно зріс інтерес до використання засобів лікувальної фізичної культури в реабілітації хворих із захворюваннями органів сечовивідної системи. Це метод активної, функціональної патогенетичної терапії, що забезпечує повноцінне відновлення здоров я і попереджає ускладнення. При заняттях фізичними вправами, безумовно – і умовно-рефлекторним шляхом активізуються фізіологічні процеси, поліпшується кореляція фізіологічних механізмів, відбувається пристосування організму до зростаючих навантажень та забезпечується функціональна адаптація хворого. Все вище сказане визначило актуальність проблеми, що вивчається, і дозволило сформулювати мету і завдання роботи. Мета роботи – розробити комплексну програму фізичної реабілітації для хворих на хронічний пієлонефрит та гломерулонефрит на поліклінічному етапі реабілітації. Для цього розв їзду фахівців із спортивної медицини і ЛФК (25-27 вересня 2002 року), Одеса, 2002. – С. 214. Ясногородский В.Т. Справочник по физиотерапии. – М.: Медицина, 1992. – 60 с. Правосудова В.П. Підручник інструктора лікувальної фізичної культури М.:Фис, 1980. с. 70-86. Рысс Е.С., Шулутко Б.И. Болезни органов пищеварения. – СПб.: Медицина, 1998. – с. 84-96. Самусев Р.П., Семин Ю.М. Анатомия человека. – 3-е узд. – М.: Оникс, 2005. – с. 56-100. Справочник уролога и нефролога /Карпенко В.С., ПыригЛ.А., Мельман Н.Я., Юнда И.Ф. – К.: Здоровье, 1985. – 224 с. Султанов В.К. Исследование объективного статуса больного. – Санкт-Петербург: ПИТЕР, 1997.-240 с. Тиктинский О.Л., Александров В.П. Мочекаменная болезнь. - Санкт-Петербург, 2000. – 384 с. Учебник інструктора по лечебной физической культуре. открыть »

Музей живого письменника, або моя довга дорога в ринок

Лев Миколайович із своїм заступником рушили до ларків. Поставили на землю валізи, відчинили і, бігаючи од ларка до ларка, виставили на прилавочках дев'ять гіпсових погрудь вождя світової революції. Промені призахідного сонця лягли на погруддя, і здалося, що Володимир Ілліч червоніє від сорому. За нас? За себе? Мені було смішно і сумно. «Звичайно, Володимире Іллічу, ви цього не хотіли, — подумки виправдовувався я. — Але робили ви досить для того, щоб усе це отак було…» Ми підбігцем кинулися з базару. Володимир Ілліч дивився нам услід… Можливо, він, великий політик, передбачав ще сумніші для себе і своїх ідей часи… Наприкінці літа того ж, шістдесят восьмого, року я, на пораду лікарів, поїхав до Одеського будинку творчості. Лікарі настирливо радили відпочити, я ж узяв із собою рукопис «Вовкулаки» і друкарську машинку. Відпочивати ніколи не вмів. За стіною, в сусідній кімнаті, клацав на такій же машинці Юрій Щербак, дописуючи «Хроніку міста Ярополя». Юрій мав транзистора. Почалися трагічні події в Чехословаччині. Вечорами ми тулилися до того приймача, єдиного джерела правдивої інформації ... »

Нефрогенна артеріальна гіпертензія. Види. Симптоматика. Діагностика. Ускладнення. Методи лікування

Активність кінінів впливає на вміст депресорних простагландинів у нирках. У комплексі вони створюють функціональну противагу ренін-ангіотензин-альдостероновій системі щодо регулювання як внутрішньониркової і системної гемодинаміки, так і електролітного балансу. Таким чином, виникнення нефрогенної артеріальної гіпертензії — складний процес. В одних випадках вона розвивається внаслідок гіперпродукції реніну, в інших — посиленої інактивації ангіотензинази. У міру розвитку пієлонефриту в патогенез включаються й інші чинники, які ще не зовсім вивчені. Клінічна картина. Симптоматика артеріальної гіпертензії при хронічному пієлонефриті багато в чому відрізняється від такої при гіпертонічній хворобі і складається із симптомів пієлонефриту і підвищення артеріального тиску. При нефрогенній гіпертензії тиск звичайно стабільний, але має тенденцію до підвищення і неухильно прогресує. Причому підвищений як діастолічний, так і систолічний тиск, але більшою мірою — діастолічний. Транзиторний характер гіпертензії не виключає її ниркового походження. Паренхіматозна ниркова гіпертензія частіше спостерігається у жінок (переважно молодих), а гіпертонічна хвороба відзначається у людей середнього і похилого віку. открыть »

Панкреатит

Необхідно відзначити, що ці процеси не можна віднести до аутоімунних, бо мішенню імунної відповіді слугують первинно змінені в антигенному відношенні тканини. Доведена провідна роль порушенням клітинної цитотоксичності в імуноопосередкованому пошкодженні тканини підшлункової залози. Проведені дослідження виявили зниження субпопуляції лімфоцитів CD8 (Т- цитотоксичні) та CD56 ( K-клітини) з підвищенням відношення CD4/CD8, що взагалі властиво хронічному запаленню. Більше того, не дивлячись на відсутність літературних даних про співвідношення субпопуляції CD4 - лімфоцитів (Т-хелперів) при хронічному панкреатиті, у хворих спостерігається підвищення сироваткового рівня секреторного IgА, що побічно вказує на переважання активності Т-хелперів 2-го типу. Варто враховувати, що Т-хелпери 2-го типу не тільки є стимуляторами гуморальної імунної відповіді, але і продукують ряд цитокінів з протизапальними властивостями, зокрема ІЛ-10. Таким чином, проводячи аналогію з хронічним гепатитом, можна очікувати, що недостатня активність клітинної ланки імунного захисту слугує причиною хронізації запалення з переважанням процесів проліферації. открыть »

Лікування мінеральними водами

Мінеральні води діють на організм температурою, хімічним складом, гідростатичним тиском. Крім того, нервові рецептори піддаються роздратуванню газами (CO2, H2S, O2 і радіоактивними речовинами (радон), що проникають через шкіру, слизові оболонки і дихальні шляхи в кров. Мінеральні води при бальнеотерапії застосовують у вигляді ванн при захворюваннях серцево-судинної системи й інших внутрішніх органів, нервової системи, органів руху й опори, шкірних захворюваннях. Протипоказання: порушення кровообігу вище I-II ступеня, інфекційні захворювання в гострій стадії, злоякісні пухлини, туберкульоз в активній фазі, цирози печінки, хронічні захворювання нирок, хвороби крові в гострій стадії, різке загальне виснаження. Характеристика і класифікація мінеральних вод. Проводиться по їхньому хімічному складі і фізичних властивостях. При цьому враховується загальна мінералізація, іонний і газовий склад, радіоактивність, температура, реакція середовища. По кількості компонентів у грамах на один літр розрізняють мінеральні води: слабкої мінералізації (1-2 г/л), малої мінералізації 2- г/л), середньої (5-15 г/л) і високої мінералізації (15- г/л). открыть »

Травматология диспластический коксартроз эндопротез

Дніпропетровська державна медична академія Кафедра ортопедії і травматології Завідуючий кафедрою професор О.Є. Лоскутов Історія хвороби Хвора: Повар Людмила Іванівна Діагноз: двосторонній диспластичний коксартроз, ендопротез правого тазостегнового суглоба, контрактура в лівому колінномусуглобі і тазостегновому суглобі. Куратор: студент 5 курсу Ятін В.А. Керівник: асс. Олейник О.Є. Початок курації: 06.09.00 Кінець курації: 12.09.00 Дніпропетровськ 2000 Прізвище, ім’я, по батькові – Повар Людмила Іванівна.Вік – 38 роківСтать – жіноча.Адреса – м. Кривий Ріг, вул. Погребняка, 10/101Місце праці, фах. посада – швейна фабрика, кравець.Діагноз клінічний: двосторонній диспластичний коксартроз, ендопротез правого тазостегнового суглоба, контрактура в колінному і тазостегновому суглобі.супутні захворювання – хронічний пієлонефрит агіпертензивна стадія, фаза загострення. ОСНОВНІ СКАРГИ ХВОРОГО Скарги при надходженні: на обмеження рухів у правому колінному суглобі та обох тазостегнових суглобах та незначні болісні відчуття у правому тазостегновому суглобі. открыть »

История болезни

1. Прізвище, ім’я, по батькові – Повар Людмила Іванівна. 2. Вік – 38 років 3. Стать – жіноча. 4. Адреса – м. Кривий Ріг, вул. Погребняка, 10/101 5. Місце праці, фах. посада – швейна фабрика, кравець. 6. Діагноз клінічний: двосторонній диспластичний коксартроз, ендопротез правого тазостегнового суглоба, контрактура в колінному і тазостегновому суглобі. супутнє захворювання – хронічний пієлонефрит агіпертинзивна стадія, фаза загострення. ОСНОВНІ СКАРГИ ХВОРОГО Скарги при надходженні: на обмеження рухів у правому колінному суглобі та обох тазостегнових суглобах; незначний біль в області правого тазостегнового суглобу. ПЕРЕБІГ ТЕПЕРІШНЬОГО ЗАХВОРЮВАННЯ Хворіє з дитинства у 23 роки після перших пологів (великий плід – 4,1 кг) з’явились болі в тазостегнових суглобах. Через 4 роки після других пологів болі прийняли постійний характер. Лікувалась консервативно з тимчасовим покращанням. У 1988 році пройшла курс консервативного лікування в ОЛМ і їй було запропоновано оперативне лікування. 18.04.00 була проведена операція по ендопротезуванню правого тазостегнового суглобу двопорожнинним ендопротезом системи “ОРТЭН”. открыть »

Макроелементи P, K, S, Cl, Ca, Mg, Na, Fe

Вміст кальцію в організмі дорослої людини становить близько 20г на 1 кг ваги людини. Основна частка знаходиться в кістковій і хрящовій тканинах і в зубах. При гострій його недостатності (тетанія, спазмофілія) препарати кальцію використовують в комбінації з ПТГ, при хронічній недостатності кальцію (рахіт, остеоміляція) – з вітаміном Д. Недостатність може виникнути при великому його розході (ріст, лактація, вагітність), а також при харчовому розладі з недостатньою кількістю кальцію (картопля, хліб, м‘ясо). В цих умовах препарати кальцію приймаються профілактично або додаються в харчові продукти. В зв‘язку з цим, що кальцій бере участь в обміні речовин в кістковій тканині і зубах, його приймають для покращення зрощення переломів, профілактики карієсу. Кальцій хлорид, кальцій глюконат, кальцій лактат, кальцій гліцерофосфат. Магній (Mg). Магній є одним із важливих біоелементів, служить активатором багатьох ферментативних процесів (регулює реакції фосфорного обміну, гліколізу, багато етапів синтезу білків, жирних кислот і ліпідів, синтез і розпад нуклеїнових кислот); потрібний для нормального функціонування нервової і м‘язевої тканин. открыть »

Экзаменационные вопросы по курсу "Международная торговля" укр

Сучасний етап р-ку МТ триває з поч 70-х рр. і х-ся глобалізацією,ростом взаємозал-ті більш-ті кр-н,ліберал-єю зовн.пол-ки,револ-ією в сфері інф-х технол-й і засобів телекомунікацій.Для нього х-но: -1)посил-я міжн.конкур-ї;укріпл-я та поява нових інтеграц.угруповань;індустріал-я в більш-ті кр-н,що роз-ся;проблема їх забор-гті;розпад св.соціаліст.с-ми госп-ва; 2)збіл-я обсягів Т,значні колив-я рівня св.цін;зруш-я в тов.стр-рі Е;розповсюдження усталених і довгостр-х в-н,збільш-я частки внутріфірмових поставок в св.Т,посил-я конкур-ї між кр-ми Тріади;актив-я зустріч.Т;підв-я ролі кр-н,що роз-ся;3)неопрот-м;поява замкнутих ек.блоків;перехід від тар.до нетариф-го регул-я,стимул-я експ-го в-ва. Осн.ф-ри зрост-я обсягів МТ 1.Стабільн.ек.стан кр-н світу сприятливо вплинув на зрост-я міжн.торг.обороту 2.Зрост-я цін на нафту,яке ком- пенсується здешевленням непа- ливних сиро-винних тов-в і пром.пр-ції.Ціна на пр-ю і напої падає на 15%.Об’єм Т нафтою 99року дорівнює об’єму Т майже всіма інш.тов-ми. 3.Незбалансованість платіжних від-н США з кр-ми,що роз-ся:як що ці кр-ни зводять плат.баланс з з позитивним сальдом,що викли- кає міграцію кап-лу і його викор-ня для спекулят-х цілей,то США страждає від хронічн.дефіциту плат.баланса. 4.Процеси,що мають місце на фінанс.ринках(посил-я міграції кап-лу було викликане активіза- цією злиття,поглинання комп-ій. 5.Темпи росту МТ послугами уповільн-ся:99-1,5%,а 98-4,7%. 6.Значні темпи росту цін на кольорові метали(на нікель-на 33%,на алюміній-на 24%,мідь-на19%,золото-8,платина-7,6. 7.Переважає МТ готовими виробами(4/5 товарообороту). 9.Географ.стр-ра св.Т-ретроспект.аналіз і сучасні тенд-ї р-ку. открыть »

Професійні хвороби

Поза цією етіологічною систематикою знаходяться професійні алергічні захворювання (кон'юнктивіт, захворювання верхніх дихальних шляхів, бронхіальна астма, дерматит, екзема) і онкологічні захворювання (пухлини шкіри, сечового міхура, печінки, рак верхніх дихальних шляхів). Розрізняють також гострі і хронічні професійні захворювання. Гостре професійне захворювання (інтоксикація) виникає раптово, після одноразової дії щодо високих концентрацій хімічних речовин, що містяться в повітрі робочої зони, а також рівнів і доз інших несприятливих факторів. Хронічне професійне захворювання виникає в результаті тривалого систематичної дії на організм несприятливих факторів. Для правильної діагностики професійного захворювання особливо важливо ретельне вивчення санітарно-гігієнічних умов праці, анамнезу хворого, його • інші документи по розсуду комісії. Законодавством встановлені і інші вимоги до порядку оформлення і з'ясування обставин нещасних випадків на виробництві. Працедавцям слід пям'ятати про необхідність повного розслідування нещасних випадків на виробництві і вживання превентивних заходів по їх подальшому запобіганню. открыть »

Хвороби кролів, спричинювані найпростішими з неясним систематичним положенням. Нематодози

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: ХВОРОБИ, СПРИЧИНЮВАНІ НАЙПРОСТІШИМИ З НЕЯСНИМ СИСТЕМАТИЧНИМ ПОЛОЖЕННЯМ. НЕМАТОДОЗИ ХВОРОБИ, СПРИЧИНЮВАНІ НАЙПРОСТІШИМИ З НЕЯСНИМ СИСТЕМАТИЧНИМ ПОЛОЖЕННЯМ Спірохетоз — захворювання дорослих кролів, що передається переважно статевим шляхом. Етіологія. Збудник — repo ema cu iculi має вигляд тонкої, гвинтоподібної нитки з 6—9 звивинами завдовжки 5—15 розвивається стійкий пронос з великою кількістю слизу і навіть з прожилками крові, внаслідок чого кролі значно відстають у рості і розвитку, втрачають апетит, шерсть стає скуйовдженою, без блиску, кон'юнктива блідою з жовтяничним відтінком. Хворі худнуть, стають малорухливими. При гострій формі хвороба може тривати 8—12 днів, а при хронічній — понад 2—3 місяці. При розтині відмічають виснаження, набряки, гідремію, асцит. На слизовій оболонці тонкого кишечника на місцях прикріплення паразитів розсіяні численні крапкові крововиливи, іноді ерозії і навіть виразки. Слизова оболонка шлунка і тонкого відділу кишечника набрякла, почервоніла. Після відмивання слизової оболонки водою на ній можна побачити прикріплених до стінки шлунка і кишечника дуже тонких трихостронгілід. Діагноз. Для точного встановлення хвороби вдаються до мікроскопічного дослідження випорожнень від хворих кролів методом флотації, при якому виявляють яйця трихостронгілід видовжено-овальної форми, з тонкими оболонками, світло-сірого кольору, з багатьма кулями дроблення всередині. открыть »

Прянощі і приправи

Зміст Вступ 1.Загальна характеристика прянощів і приправ 1.1Харчові кислоти 1.2Сіль 1.3Спеції і приправи 1.4Соуси 1.5Есенції харчові 1.6Допоміжні матеріали 2.Кулінарне використання приправ і прянощів 3.Висновки Література Вступ Прянощі і приправи мають ту ж значимість у світі смакових відчуттів, що і європейська музика в світі звуків Харчування є необхідною і першою умовою життя. І тому не дивно, що всі універсальні природничі концепції включали в себе як важливу і необхідну частину теорію харчування. Історія знає дві теорії харчування. Перша виникла ще з античності, друга – класична теорія збалансованого харчування остаточно сформувалась в кінці ХІХ першій половині ХХ століття. Антична теорія харчування зв зелень петрушки, селери, любистку значно покращує зовнішній вигляд холодних страв і закусок, других гарячих страв, бульйонів. Помірна кількість прянощів і приправ не тільки сприятливо впливає на смак їжі, але, впливаючи на організм і збільшуючи виділення травних соків, забезпечує більш повне її засвоєння. Це корисно для здорової людини, а для людей, які мають хронічні захворювання, зайва кількість прянощів шкідлива, через те, що подразнює органи травлення. открыть »

Гострий і хронічний пієлонефрит. Клініка. Класифікація. Діагностика. Ускладнення. Лікування

Львівський медичний інститут Реферат на тему: «Гострий і хронічний пієлонефрит. Клініка. Класифікація. Діагностика. Ускладнення. Лікування. » Виконала: студентка групи медичного факультету Львів-2008 ГОСТРИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ Гострий пієлонефрит може бути первинним та вторинним, серозним і гнійним. Розрізняють такі дві форми гострого пієлонефриту, як емфізематозний пієлонефрит і некротичний папіліт. Гнійний пієлонефрит поділяється на апостематозний пієлонефрит, абсцес і карбункул нирки. Гострий пієлонефрит найчастіше спостерігається при гематогенному інфікуванні. Вторинний пієлонефрит здебільшого є обтураційним. Гострий пієлонефрит перебігає як тяжке інфекційне захворювання з вираженою інтоксикацією. Гострий пієлонефрит спостерігається у 12% стаціонарних урологічних хворих. Симптоми гострого пієлонефриту досить характерні: загальна слабість, біль голови, нудота, біль у ділянці ураженої нирки, лихоманка гектичного типу, озноб, зміни в сечі (лейкоцитурія, бактеріурія). При огляді хворого може пальпаторно визначатись напруження м'язів передньої черевної стінки та поперекової ділянки, у деяких хворих пальпується збільшена болюча нирка. открыть »

Гострі пневмонії

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ЛУБЕНСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ Реферат З педіатрії На тему: Гострі пневмонії Виконала: студентка групи Ф-31 Улітько Вікторія Лубни 2009 1. Гострі пневмонії 1.1 Класифікація пневмоній Пневмонія (запалення легень) — гостре інфекційне захворювання легеневої паренхіми, що діагностується за синдромом дихальних розладів і (або) фізичними даними, а також інфільтративними змінами на рентгенограмі. За зв'язком з попередньою респіраторною інфекцією виділяють 2 групи пневмоній: первинні й вторинні. При первинній пневмонії патологічний процес розвивається в легеневій тканині й класифікується як основне захворювання; при вторинній — ускладнює інші хвороби легень (хронічні) або захворювання інших органів. II. За походженням: Позалікарняна (амбулаторна). Нозокоміальна (госпітальна) пневмонія: а) що розвинулася через 48—72 год перебування в стаціонарі; б) що розвинулася через 48—72 год після виписки. 3.Вентиляційна: а)рання — перші 72 год ШВЛ; б)пізня — 4 доби ШВЛ і більше. При імунодефіциті. У немовлят: а)внутрішньоутробна (вроджена) — пневмонія, що розвинулась у перші 72 год життя; б)постнатальна (набута) — позалікарняна та лікарняні. 1/7. За клініко-рентгенологічною формою: Вогнищева (вогнищево-зливна). открыть »

Загальна патологія органів дихання

Розрізняють первинну і вторинну емфізему. В розвитку первинної емфіземи значну роль відіграють спадкові фактори, зокрема, спадковий дефіцит ферменту альфа 1 антитрипсину. Вторинна емфізема зустрічається частіше, її причиною є хронічні обструктивні захворювання легень (гострі та хронічні бронхіти, бронхіальна астма тощо). До розвитку емфіземи легень призводять фактори, що підвищують бронхіальний та альвеолярний тиск і викликають здуття легень (тривалий кашель, перенапруження апарату зовнішнього дихання у склодувів, музикантів, що грають на духових інструментах, співаків тощо), зміни еластичності легеневої тканини і рухливості грудної клітки з віком (стареча емфізема). Втрата еластичності, запальні, фіброзні зміни легеневої тканини, бронхоспазм викликають порушення дифузії газів через альвеолярно-капілярні мембрани з розвитком артеріальної гіпоксії. Рефлекторно підвищується тиск у легеневих судинах, з часом розвивається склероз гілок легеневої артерії, легеневі капіляри стають порожніми. Поєднання циркуляторних розладів зі змінами вентиляційної функції легень порушує процеси дифузії газів, а це, в свою чергу, призводить до розвитку дихальної недостатності. открыть »

Клініко-патогенетичне обґрунтування використання мікрохвильової резонансної терапії у дітей з хронічним гастродуоденітом

Показано зміни секреторної і кислотоутворюючої функції, ендоскопічної картини шлунку у дітей із хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом, що може впливати на вибір дієти та медикаментозної терапії. Вперше в педіатричній практиці обґрунтована доцільність визначення стигм дисплазії сполучної тканини для діагностики різних клінічних варіантів ХГД у дітей. Встановлено, що хронічні хвороби шлунка супроводжуються дисфункцією вегетативної нервової системи та регуляторних систем організму, що негативно впливає на клінічні прояви і перебіг ХГД у дитячому віці та обгрунтовує нові підходи до корекції патогенетичної терапії цих хвороб. Уперше доведена висока ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії у комплексному лікуванні дітей з хронічними гастродуоденітами, які супроводжуються ДГР. Практичне значення отриманих результатів: Доведена доцільність вивчення стигм дисплазії сполучної тканини у дітей з ХГД з метою визначення ризику розвитку ДГР. Описано фенотип, характерний для хворих із хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом. Це дозволяє на ранніх етапах діагностики виділити групу ризику і тим самим поліпшити профілактику захворювання, що може бути широко використано в амбулаторній практиці. открыть »