Кримінальний кодекс України (Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)
Організатором також визнається особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала ними, а також особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. (4) Підмовником визнається особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншу особу до вчинення злочину. (5) Посібником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод чи іншим чином сприяла вчиненню злочину, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, або заздалегідь обіцяла придбати чи збути такі предмети. (6) Не є співучастю заздалегідь не обіцяне переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або заздалегідь не обіцяне придбання чи збування таких предметів, а також неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний, вчинюваний або вчинений злочин. Особи, які вчинили ці злочини, підлягають відповідальності за статтями 183 або 368 цього Кодексу. Стаття 27. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією (1) Злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо в ньому брали спільну участь два або більше виконавців без попередньої змови. (2) Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо в ньому брали участь дві або більше осіб, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. (3) Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в ньому брали участь дві або більше особи, які попередньо об'єдналися в стійку групу для вчинення одного або кількох злочинів. (4) Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він вчинений згуртованою організованою групою, утвореною для вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, або об'єднанням організованих груп, утворених з тією самою метою. Стаття 28. Відповідальність співучасників (1) Виконавець (співвиконавець) підлягає відповідальності за статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає вчинений ним злочин. (2) Організатор, підмовник та посібник підлягають відповідальності за відповідною частиною статті 26 і тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, безпосередньо вчинений виконавцем. Ознаки, що характеризують особу окремого співучасника та впливають на кваліфікацію злочину, ставляться за вину лише цьому співучасникові. (3) У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину інші співучасники підлягають відповідальності за співучасть у незакінченому злочині. (4) Співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом. Стаття 29. Відповідальність організаторів та учасників організованої групи і злочинної організації (1) Організатор організованої групи та злочинної організації підлягає відповідальності за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювалися його умислом. (2) Інші учасники організованої групи та злочинної організації підлягають відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них, без посилання на статтю 26 цього Кодексу. Стаття 30. Добровільна відмова співучасників (1) Добровільна відмова виконавця (співвиконавця) не має наслідком кримінальної відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 26 цього Кодексу.
Розділ ІІІЗЛОЧИН ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 11. Поняття злочину (1) Злочином визнається суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), заборонене кримінальним законом. (2) Не є злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла істотної шкоди і не створила загрози заподіяння такої шкоди особі, суспільству або державі. Стаття 12. Класифікація злочинів (1) Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. (2) Злочином невеликої тяжкості визнається: умисний злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, м'якше покарання; необережний злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше трьох років або інше, м'якше покарання. (3) Злочином середньої тяжкості визнається: умисний злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років; необережний злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше восьми років. (4) Тяжким злочином визнається: умисний злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років; необережний злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад вісім років. (5) Особливо тяжким злочином визнається: умисний злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі. Розділ ІVОСОБИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Стаття 13. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність (1) Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. (2) Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 110 - 114), посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця (стаття
322), посягання на життя судді у зв'язку із здійсненням ним правосуддя (стаття 351), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 117), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 118), захоплення заручників (стаття 139), згувалтування (стаття 146), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 147), мужолозтво (стаття 150), крадіжку (статті 170, 236, 282), грабіж (статті 171, 236, 282), розбій (статті 172, 236 частина 3, 282 частина 3), вимагання (статті 173, 236, 282), умисне знищення або пошкодження майна (стаття 179 частина 2), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 252), угон транспортних засобів (стаття 265), хуліганство (стаття 271 частини 2 і 3). Стаття 14. Неосудність (1) Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати своїх дій (бездіяльності) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки. (2) До такої особи судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, передбачені статтею 88 цього Кодексу. Стаття 15. Обмежена осудність (1) Особа, яка під час вчинення злочину перебувала в стані обмеженої осудності, тобто не могла повною мірою усвідомлювати своїх дій (бездіяльності) або керувати ними внаслідок хворобливого стану психіки, підлягає кримінальній відповідальності. (2) Стан обмеженої осудності враховується при призначенні покарання як обставина, що пом'якшує відповідальність. Стаття 16. Відповідальність за злочини, вчинені у стані алкогольного сп'яніння або під впливом одурманливих засобів (1) Особа, яка вчинила злочин у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи інших одурманливих засобів, підлягає кримінальній відповідальності. (2) Суд, незалежно від призначеного покарання, може застосувати до такої особи примусове лікування, передбачене статтею 90 цього Кодексу.
Развитие гражданского права
Эту работу возглавил А.Г. Гойхбарг, который был и одним из авторов окончательного варианта Гражданского кодекса 1922 года. Отсюда и берет начало новый гражданский кодекс. Работа над кодексом об обязательствах велась очень интенсивно. Народный комиссариат юстиции очень торопился представить этот проект на обсуждение. Перед обсуждением проект был разослан всем народным комиссарам для изучения и внесения в него поправок и замечаний. Проект был утвержден 21 февраля 1922 года. В.И. Ленин считал, что в данной редакции проект нельзя вводить в действие, и ставил вопрос о его переработке. Он ставил задачу: «полностью обеспечить интересы пролетарского государства с точки зрения возможности контролировать все без изъятия частные предприятия и отменять все договоры и частные сделки, противоречащие как букве закона, так и интересам трудящейся массы».1 Это замечание касалось также и готовящегося проекта Гражданского кодекса, работу над которым Ленин лично контролировал и торопил. В период работы над проектом Гражданского кодекса ВЦИК 22 мая 1922 года принял декрет об основных частных имущественных правах, признаваемых РСФСР и охраняемых ее законами и защищаемых судами РСФСР.2 Декрет об основных имущественных правах ставил перед создателями Гражданского кодекса ориентиры при разработке многих его разделов, определял пределы развития частного сектора экономии и контроля над этим развитием со стороны государства. открыть
Загальні питання права власності у відносинах з іноземцями за законодавством України
Міністерство Освіти України Національний Технічний Університет України "КПІ" навчальна дисципліна: міжнародне приватне право ЗАГАЛЬНИ ПИТАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ У ВІДНОСИНАХ З ІНОЗЕМЦЯМИ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ (реферат) Студент 4-го курсу факультета права Київ, 1999 р. Зміст Вступ 1. Право власності у відносинах з міжнародними організаціями та юридичнимим осібами іноземних держав 2. Правовий режим майна, що є об'єктом права власності інших держав, юридичних осіб, спільних підприємств і міжнародних організацій 3. Користування землею іноземними суб'єктами в Україні 4. Користування надрами України за участю іноземних юридичних осіб і громадян 5. Вклади іноземців в установах Ощадбанку України Висновки Література У кожній державі центральним правовим інтитутом є інститу власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо питань власноті важливе місце займають Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р.№ та Цивільний кодекс України (розділ ІІ). открыть
Трудовой стаж по законодательству Украины
Враховуючі значення трудового стажу а також те, що він обраховується за досить великий проміжок часу, всі суб’єкти, як приймають участь в його оформленні в визначенні, зобов’язані відповідально відноситись до цього питання. Чинне законодавство Україна передбачає відповідальність за збереження трудових книжок, своєчасність і правильність оформлення документів, видачу недостовірних документів або даних, свідчень. Ця відповідальність покладена на власників підприємств, керівників установ і організацій, а також на громадян, і вона може бути дисциплінарною, матеріальною або кримінальною. Контроль за дотриманням вимог законодавства з питань обчислення трудового стажу здійснюють державні інспекції праці, працівники органів соціального захисту, прокуратура. Громадський контроль здійснюють профспілки. Список літератури1. Конституція України. ВВР, 1996. 2. Кодекс законів про працю України. 3. Житловий кодекс України. 4. Тучкова Е.Г., Захарова М.Л. Новое законодательство о социальном обеспечении. -М.- Знание, 1992 . 5. Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. Голос України - №2 від5.01.94 р. 6. Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 р. № 1788-ХII. ВВР - 1992 - № 3 . 7. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». открыть
Воссоздание обстановки и обстоятельств в следственной практике
У разі виникнення якихось змін в інформації про випуск цінних паперів емітент повинен представити відповідну інформацію у реєструючий фінансовий орган до закінчення 30 денного строку від дня подання першої інформації . Слід зазначити , що порушення порядку випуску ( емісії ) цінних паперів ( випуск цінних паперів без реєстрації інформації про емісію цінних паперів або внесення в документи , які надаються для реєстрації емісії цінних паперів завідомо недостовірної інформації , а також затвердження таких документів, якщо ці дії спричинили матеріальну шкоду інвестору ) тягне за собою кримінальну відповідальність , передбачену ст. 148-8 Кримінального кодексу України. На наступному етапі засновники організовують відкриту підписку на акції . Засновники публікують повідомлення про наступну відкриту підписку , в якій мають бути вказані фірмове найменування товариства , предмет, цілі, та строки діяльності , склад засновників , дата проведення установчих зборів , розмір статутного фонду , що передбачається , номінальна вартість акцій, їх кількість та види , переваги і пільги засновників , місце проведення , початковий та кінцевий строки підписки на акції , склад майна , що вноситься засновниками в натуральній формі , найменування банківської установи та розрахунковий рахунок , на який мають бути внесені початкові внески . открыть
Кримінальна відповідальність в Україні
Він є першим фундаментальним кодексом, прийнятим внаслідок проведення в Україні правової реформи, яка ставить своїм завданням кодифікацію найважливіших галузей права. Дана робота присвячена дослідженню поняття закону прокримінальну відповідальность, визначенню ознак закону про кримінальну відповідальність, висвітлені основні етапи формування та розвитку кримінального законодавства нашої країни, аналізу структури закону про кримінальну відповідальність, розкриттю питання співвідношення норм міжнародного праві та кримінального права України. Отже ціль роботи -- пізнання змісту кримінального закону через пізнання його внутрішньої структури та тлумачення, визначення самого поняття кримінального закону, його рис та завдань, дослідження виключної ролі кримінального закону серед інших законів України. 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність Кримінальне право України знаходить своє відображення в законодавстві України про кримінальну відповідальність, що являє собою єдину нормативну систему - Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. открыть
Обмеження волі як вид кримінального покарання
Порядок і умови виконання покарання у вигляді обмеження волі Правове становище засуджених до покарання у вигляді обмеження волі Матеріально – побутове забезпечення та медичне обслуговування засуджених до покарання у вигляді обмеження волі Обмеження волі як вид кримінального покарання Обмеження волі є новим видом кримінального покарання для вітчизняної правозастосувальної практики. Як відомо, цей вид покарання було введено діючим Кримінальним кодексом, який набрав чинності з 1 вересня 2001 року, що стало реальним відображенням євроінтеграційного курсу України у сфері гуманізації кримінального законодавства, переорієнтації його на застосування покарань, альтернативних позбавленню волі. Законодавче закріплення порядку виконання цього виду остаточно було здійснено Кримінально-виконавчим кодексом України. Згідно зі ст. 61 Кримінального кодексу України, покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу (далі — виправних центрах) без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. открыть
Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному судочинстві
Дана робота розрахована на фахівців права, що насамперед займаються або збираються займатися слідчою чи адвокатською діяльністю, на суддів, прокурорів, дізнавачів, співробітників податкової міліції та працівників Служби безпеки України, тих, хто має або набуває спеціальність юриста, всіх, хто вирізняється прагненням правди та торжества справедливості, допитливості розуму та творчим мисленням. Список використаної літератури Конституція України 28.06.1996 Кримінально – процесуальний кодекс України від 28.12. 1960 в редакції від 03.04.2003 Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України К., «АСК» 1999 Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу К., 2003 Закон України «Про судоустрій України» 07.02.2002 Закон України «Про статус суддів» 15.12.1992 Закон України «Про прокуратуру» 05.11.1991 Закон України «Про органи суддівського самоврядування» 02.02.1994 Галаган В.І. Проблеми вдосконалення кримінально – процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. Жеребкін В.С. Логіка: Підручник. Київ – Харків. – 1993. открыть
Основні положення законодавства України про працю та охорону праці, основні принципи державної політики в галузі охорони праці
Реферат з дисципліни Основи охорони праці на тему “Основні положення законодавства України про працю та охорону праці. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.” Виконав студент 401 групи Фоменко Ю.П. Перевірив доцент Сирота О.А. Миколаїв - 2000 ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ від 14 жовтня 1992 року 2694-XII ( ВВР 1992, 49, ст.668 ) Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 15 травня 1996 року 196/96-ВР Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Поняття охорони праці Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно- технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Стаття 2. Сфера дії Закону Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності (далі - підприємство), на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах (далі - працівники). Стаття 3. Законодавство про охорону праці Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів. открыть
Законодавча база України про охорону праці
міністерство освіти і науки україни Одеський державний економічний університет Кафедра УП і ЕП Реферат По курсу «Основи охорони праці» На тему: «Законодавча база України про охорону праці» Студент Науковий керівник ОДЕССА 2007 Зміст Вступ. 1-е питання. Законодавчі акти України, що регулюють охорону праці в державі. Конституція країни. Кодекс законів про працю України. Закон України 2. Кодекс законів про працю України був затверджений у : А) 1971р. Б) 1996р. В) 2005р. 3. Згідно Закону України «Про відпустки» вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про відпустки здійснюється: А) центральними та місцевими органами державної виконавчої влади. Б) Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. В) профспілковими органами. 4. Закон України «Про охорону праці» був прийнятий: А) 18 листопада 1991р. Б) 14 жовтня 1992р. В) 25 лютого 1999р. 5. Хто забезпечує функціонування системи управління охороною праці на підприємстві (згідно зі статтею 13 Закону України«Про охорону праці» ): А) роботодавець Б) працівник В) інспектор открыть
Валютное регулирование на Украине
При цьому незаконною операцією з валютними цінностями визнається операція, якщо вартість предмета цієї o epaціїi перевершує двадцять мінімальних poзмiрів заробітної плати. Kpiм того, ст. 80 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за відкриття або використання за межами України валютних рахунків підприємств, установ та організацій без дозволу Haціонального банку України посадовими особами підприємств, установ та організацій, що діють на території України, чи за їх дорученням іншими особами або особами, які займаються підприємницькою діяльністю. незалежно від форм власності, а так само будь- якою іншою особою, яка є громадянином України i постійно проживає на її території або приховування валютної виручки. Відповідно до ст. 162 Кодексу про адміністративні правопорушення открыть
Проект кримінального кодекса України
77 цього Кодексу. 19. У разі звільнення від кримінальної відповідальності та покарання осіб, які вчинили злочин до набрання чинності цим Кодексом, внаслідок зміни обстановки і втрати суспільної небезпечності діянням або особою, яка його вчинила, слід керуватися частиною першою або частиною другою статті 50 КК України 1960 року. 20. Вчинення особою злочину до набрання чинності цим Кодексом, а також наявність у такої особи не погашеної і не знятої у встановленому законом порядку судимості враховується при кваліфікації вчиненого нею нового злочину, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. 21. При вирішенні питання про те, чи є віднесення злочинів, передбачених КК України 1960 року, до злочинів невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкими або особливо тяжкими, в усіх випадках слід виходити із санкції статті (частини статті) КК України 1960 року, за якою кваліфіковано злочин, з урахуванням положень, передбачених статтею открыть
Культура на Украине в 40-50-ые годы
Зростала популярність театрального мистецтва. В 50-х роках в Україні діяло майже 70 професіональних театрів. Постійне захоплення викликав талант майстрів сцени Б. Гмирі, Н. Ужвій, Г. Юри та ін. Сприяли відродженню нашого музичного мистецтва гастролі в Україні І. Козловського, В. Давидової та ін. Працювали три кіностудії художніх фільмів – Київська, Одеська та Ялтинська. Популярними стали кінокартини “Сільська вчителька”, “Педадогічна поема”, “Весна на Зарічній вулиці” та ін. У 1950 р. на екрани вийшов фільм кінорежисера І. Савченка “Тарас Шевченко”. На початок 1946 р. понад 100 кіножурналів “Радянська Україна” випустила Українська студія кінохроніки. Українська культура повоєнного часу зазнала на собі й руйнівного впливу сталінщини, що призводило до суб’єктивізму в зображенні життя українського народу тяжких відбудовних років. Реферат з історії України учня # групи # # #MAS ER# на тему: “Культура в Україні в другій половині 40-х – першій половині 50-х років ХХ століття” Київ – 2001 открыть
Адвокат в уголовном процессе
Відповідно до положень ч.1 ст. 147 КПК “в разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин слідчий зобов’язаний відсторонити її від посади”. П.4 ч.1 ст.242 КПК передбачає, що в разі віддання обвинуваченого до суду суддя одноособово чи суд у розпорядчому засіданні зобов’язані з’ясувати чи притягнуті до відповідальності всі особи, які зібраними по справі доказами викриті у вчиненні злочину. Підтвердженням того, що в зміст терміну “притягнення до кримінальної відповідальності” вкладається факт пред’явлення особі обвинувачення є передбачена ст.174 КК кримінальна відповідальність особи, яка проводить дізнання, слідчого або прокурора за притягнення за відомо невинного до кримінальної відповідальності з корисливих мотивів чи іншої особистої зацікавленості. Законом України “Про статус народного депутата України” від 17 листопада 1992 року визначено, що для одержання згоди Верховної Ради на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності Генеральний прокурор України вносить подання до Верховної Ради до пред’явлення депутату обвинувачення або дачі санкції на арешт (ч.1 та ч.2 ст.28 названого Закону). Ст.29 Закону України “Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів” визначала, що депутата ради не можна притягнути до кримінальної відповідальності або арештувати без згоди ради (стаття виключена Законом № 11/98 від 13 січня 1998 року). У ч.3 ст.80 Конституції України стосовно народних депутатів України також використано термін “притягнення до кримінальної відповідальності”. открыть
Теневая экономика
Необхідно також на міжурядовому рівні визначити порядок обміну інформацією з митними службами сусідніх країн про підтвердження доставки товарів, виключивши таким чином можливість незаконного відшкодування ПДВ за відсутності фактичного експорту. Такий порядок має визначати формат і терміни обміну інформацією, можливість обміну інформацією між серверами центральних баз даних митної служби України й митних служб сусідніх країн. Певною мірою проблема повернення ПДВ – результат недоліків вітчизняного податкового законодавства. Так, у серпні 2002 р. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу щодо факту ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах проти посадових осіб експортера металобрухту компанії “МАСА інвест груп”. А у березні 2003 р. було затримано генерального директора цієї компанії С. Троцького. Раніше Вищий господарський суд України зобов’язав компанію сплатити 80 млн грн боргу з ПДВ. Продаж металобрухту українським експортером нерезидентам здійснювався на митній території України. Саме з приводу тлумачення поняття експорту у “МАСА інвест груп” і з’явились розбіжності з ДПАУ. открыть
Березневі статті Богдана Хмельницького
УКООПСПІКА ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ Кафедра історії Уктраїни і політології . Реферат на тему: "Березневі статті Богдана Хмельницького" Виконала: студентка групи Любов Миронівна Керівник: Галюк Віктор Григорович м. Львів 1998 р. План. 1. Вступ.2. Суперечність Переяславської Угоди.3. "Березневі статті" - важливий правовий документ.4. Висновок.4. Література. 1. Вступ.В історичній науці і до цього часу нема сталої думки, щодо характеру Переяславського договору. Сучасники вважали, що це був договір, який жодною мірою не порушував суверенних прав України. Першими зрозуміли це в Москві, для якої Україна була окремою державою. В "Статейному списку" боярина Батурліна протиставляеться "Московское государство и войска Запорожского Украина". Заява московського уряду про те, що Ян.-Казімір "клятву свою на чем присягал, переступил, а подданных, вас тем от подданства учения, вміщеносвободним", підтверджуе, що московський уряд визнав Україну в момент укладення договору свобідною державою. В офіційному советському виданні документів, що стосуються Переяславської угоди, вміщено 10 листів Хмельницького в яких просив він московський уряд допомогти у боротьбі з Польщею. открыть
Національна політика СРСР в роки перебудови
Тому в умовах економічних реформ і розвитку ринкових відносин потрібні були радикальні зміни всього законодавства про працю, які відображали реальні процеси перебудови в різних сферах життя суспільства. Робилися також спроби реформувати законодавство, яке регулювало соціально-культурну сферу. Наприклад, були прийняті такі закони СРСР: від 11 квітня 1991 р. "Про загальні засади державної молодіжної політики в СРСР", від 15 травня 1990 р. "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР", від 24 квітня 1990 р. "Про мови народів СРСР", від 1 жовтня 1990 р. "Про свободу совісті і релігійні організації". Серед правових актів України соціально-культурного призначення можна назвати, зокрема, закони від 28 жовтня 1989 p. "Про мови в Українській СРСР" і від 5 листопада 1991 р. "Про пенсійне забезпечення". У роки перебудови в кримінальне законодавство, яким керувались в Україні, вносилися зміни і доповнення, обумовлені процесами, які відбувалися в соціально-скономічній і політичній сферах. Так, у 1985—1986 pp. кримінальне законодавство змінювалося у зв'язку з проведенням політики по посиленню боротьби з пияцтвом, а також одержанням нетрудових доходів. У 1986 р. в Основах кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік було встановлено, що в разі заміни в порядку помилування смертної кари позбавленням волі останнє могло бути призначене і на строк понад 15 років, але не більше 20 років. У 1987 р. в загальносоюзне законодавство були внесені зміни і доповнення у зв'язку з приєднанням СРСРдо міжнародних конвенцій щодо наркотиків, СНІДу, заручників. открыть
Значення об
Кримінальне право України визнає злочином не самі по собі ідеї або думки людини, реалізація яких становить небезпеку для особистості, суспільства або держави, а лише суспільно небезпечне діяння, що порушує кримінально правові норми. При розслідуванні або судовому розгляді кримінальної справи в першу чергу встановлюється об'єктивна сторона злочину і тільки на її основі суб'єктивна. Без ознак об'єктивної сторони не виникає самого питання про суб'єктивну сторону злочини. У такий спосіб створюється серйозна гарантія дотримання законності при відправленні правосуддя по кримінальних справах. Про соціальну природу протиправного поводження. Головне в цьому поводженні - те, що воно суперечить існуючим суспільним відносинам, заподіює або здатне заподіювати шкоду правам і інтересам громадян, колективів і товариства в цілому, перешкоджає поступальному розвитку суспільства. Злочини розрізняють по своїй спрямованості, по можливості настання шкідливих наслідків і їхньої ваги, по характеру їхніх мотивів, по цілям правопорушень. открыть
Постанови з кримінального процесу
Києві має постійне місце проживання, раніше судимий не був, керуючись ст.ст. 148-150 КПК України, ПОСТАНОВИВ:Застосувати відповідно підозрюваного Красовського Є.В., 1967 р. народження у м. Києві запобіжний захід – підписку про невиїзд зі свого постійного місця проживання у м. Києві, про що його повідомити. Слідчий прокуратури Московського району м. Києва, юрист 2 класу (підпис) Постанову мені оголошено 10 вересня 1998 р.Підозрюваний (підпис) ПІДПИСКА ПРО НЕВИЇЗДм. Київ 10 вересня 1998 р.Я, Красовський Євген Васильович, проживаю постійно в м. Києві, проспект Науки, 18, кв. 24, даю цю підписку про те, що до закінчення попереднього слідства й судового розгляду кримінальної справи по обвинуваченню мене у вчиненні злочину, передбаченого ст. 95 КК України, зобов’язуюсь не виїжджати із вказаного місця свого проживання без дозволу слідчого і судових органів і з’являтися по першому їх виклику. Мені оголошено, що, якщо я порушу дану підписку про невиїзд, то міра запобіжного заходу може бути замінена на більш строгу, як це вказано в ст. 151 КПК України. Підозрюваний (підпис) Підписку взяв слідчий прокуратури Московського району м. открыть
Принципи кримінального права
На загальноправововому рівні цей статус закріплений у ст. 24 конституції України: “громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.” У сфері кримінального права даний принцип можна сформувати наступним чином: особи, що скоїли злочин, рівні перед законом і підлягають відповідальності незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання та іншими ознаками. Деякі автори наголошують на тому, що даний принцип властивий кримінально-процесуальному законодавстві і тому, не може розглядатися як основний кримінально-правовий принцип. Такий є не зовсім вірним, оскільки принцип рівності громадян перед законом у кримінальному процесі полягає, перш за все, у рівності прав громадян – учасників процесу, які володіють ними для відстоювання перед судом своїх тверджень і вимог. Кримінально- правовий принцип рівності фіксує увагу на рівному обов’язку всіх громадян понести відповідальність за порушення кримінально-правової заборони. открыть
Ринок овочів і баштанних в Україні
смотреть на рефераты похожие на "Ринок овочів і баштанних в Україні" Ринок овочів та баштанних культур в Україні поточна кон’юнктура і прогноз на 1999/2000 маркетинговий рік У 1999/2000 р. збережеться загальна тенденція підвищення попиту на продукцію овочівництва і баштанництва та продукти її переробки. Прогнозується збільшення порівняно з 1998/99 р. пропозиції буряків і часнику на 1-2 %, огірків і цибулі ріпчастої - на 3-5, моркви і капусти - на 12-15, зеленого горошку - на 27-28, кавунів - на 36,6 % та зменшення помідорів - на 20,2 і овочів закритого грунту - на 4,6 %. Зменшення пропозиції помідорів можливе головним чином через пошкодження біля 14 тис. га їх посівів під час весняних заморозків. Очікується зростання (на 4-5 %) експортної та зниження (на 5-6 %) імпортної складових зовнішньої торгівлі овочами і баштанними. Спостерігатимуться значні зміни цін по регіонах (2-3 рази), строках реалізації (1,5-2 рази) і каналах реалізації (10-15 %). Скорочуватиметься реалізація овочів заготівельним організаціям та зростатиме їх продаж населенню в рахунок оплати праці, розширюватиметься натуралізація обмінних процесів. открыть
